Древності світової цивілізації, зокрема Стародавнього Єгипту, з яких починався музей, посідають особливе місце в музейному зібранні. Майже 100 раритетів – пам’яток єгипетської культури – дають яскраве уявлення про початок всесвітньої історії, цю колиску культури людства. Колекція пам’яток мистецтва і матеріальної культури Стародавнього Єгипту в зібранні музею склалася між 1849-1919 рр. Хронологічні рамки колекції: XXI-XVIII ст. ст. до н. е. (Середнє Царство) — I-II ст. н. е. (Римський період).
В її складі — кругла скульптура малих форм, предмети поховального культу, амулети, прикраси, посуд. Кругла скульптура представлена статуєю фараона з іменами Рамсеса VI, моделлю скульптора (бюст фараона), монументальною храмовою статуєю бога Хора в образі сокола (Нове Царство), дерев’яною статуеткою слуги доби Середнього Царства тощо. Серед предметів поховального культу безумовний інтерес викликають мумія жінки і модель мумії немовляти, фрагменти саркофага з розписом, ритуальна борідка (від поховальної маски), канопи, покровна сітка, ушебті, амулети. Зразки дрібної пластики, виконані в камені, дереві, фаянсі, бронзі, пасті.
Найбільш рідкісною пам’яткою єгипетської культури, віднесеної єгиптологами до шедеврів єгипетської скульптури, яка має виключне історико-художнє значення, є статуя фараона з іменами Рамсеса VI. Статуя зображує коліносхиленого молодого фараона, що здійснює узливання богу Амуну. Портрет індивідуальний, що само по собі є великою історико-культурною цінністю. Ієрогліфічні надписи на основі і опорному стовпі, що розшифровані професором О. Д. Берлєвим (Санкт-Петербург, відділ Інституту Сходознавства Російської Академії Наук), містить титулатуру Рамсеса VI.
Статуя виконана із пісковика фіванським майстром і походить із Фів. Вона датується XIII ст. до н. е. і належить до кола пам’ятників XX династії (правління Рамсесидів). Це третя в світі із відомих науці цілісних статуй з титулами Рамсеса VI (дві зберегаються в Каірському музеї). Рамсес VI увійшов в історію як фараон-узурпатор статуй своїх найближчих попередників — Рамсесів IV і V. Дослідження текстів і характеру надписів показало, що дніпропетровська статуя узурпована і, отже, виникає запитання про ідентифікацію зображення і реконструкцію царського імені (Рамсес III? Рамсес IV? Рамсес V?).
Найбільш імовірним кандидатом для ідентифікації є Рамсес V, проте, питання ускладнюється тим, що науці невідомо жодного його портрета. В будь-якому випадку ми маємо справу з рідкісною іконографічною пам’яткою періоду Нового Царства. Найвизначніша пам’ятка музейного зібрання є і найзагадковішою за походженням. В наш час не викликає сумнівів той факт, що статую придбав французький археолог, письменник, антиквар і гравер, який жив в Парижі, граф Пилип де Келюс. В першій третині XVIII ст. він мандрував по Італії, побував в Греції і на Близькому Сході, відвідав руїни Трої, Ефеса.
Невтомний колекціонер в 1752-1767 рр. видає свою капітальну працю “Recueil d’antiquйs egyptiennes, йtrusque, greeques, romaines et gauloises”, де вперше був оприлюднений офорт із зображенням фараона (“жреця”). Гравюра в 1791 р. була передрукована в іншому паризькому виданні, де її знайшов В. Єгер і перевидав в 1986 р. Вся ця інформація послугувала науковим матеріалом для С. І. Ходжаш (Музей образотворчих мистецтв ім..О.С.Пушкіна) і О. Д. Берлєва, які ідентифікували офорт Келюса і дніпропетровський оригінал.
