Популяризація історії запорізького козацтва засобами музею: науково-просвітницька робота

У літопису України найзначнішу частину займають часи козацької вольниці, яка існувала майже чотири століття і, як відомо, саме козацька Січ мала вирішальне значення для становлення української держави, і тому це надзвичайно важлива тема у процесі формування світогляду народу. До того ж це найцікавіший період, який характеризується яскравим, самобутнім побутовим матеріалом, багатою літературною спадщиною – козацькими легендами та переказами, великою етнографічною колекцією, колекцією зброї. Всі ці колекції зберігаються у Дніпропетровському державному історичному музеї. Музей майже з часів свого заснування займався пропагуванням козацької культури. Особлива роль у цьому питанні у наші часи належить науково-просвітницькій роботі, яка зараз перетворилась у найважливішу частину музейної роботи взагалі. Зараз відділом науково-освітньої роботи Дніпропетровського музею розроблена послідовна система екскурсій, занять по пропагуванню історії козацтва, тому що практика свідчить, що поодинокі, безсистемні заходи не залишають у світогляді людини, а особливо дитини, стійких знань та уявлень. Відділом музею напрацьований великий досвід, який враховує майже всі можливі форми роботи з відвідувачем, починаючи з молодшої школи і до літніх відвідувачів. Оскільки найбільшу групу складає дитяча аудиторія, то, зрозуміло, що велика частина заходів була розроблена саме для них. Науково-освітня робота по історії козаччини починається вже з школярів молодшої школи. Перший етап по залученню маленьких відвідувачів до культурної спадщини козацтва відбувається за допомогою традиційних методів – адаптованої дитячої оглядової .екскурсії, де співробітники відділу допомагають дітям на основі експозиції сформувати перші уявлення про те, хто такі козаки, що таке Січ, чому виникло це суспільство. Зрозуміло, що ця екскурсія допомагає зробити тільки перший крок у знайомстві із цим унікальним явищем. Співробітниками відділу розроблена адаптована дитяча тематична екскурсія, яка дає можливість більш детальніше ознайомитись із періодом козаччини. Окрім традиційних екскурсій, співробітники відділу розробили цикл занять, які проводяться із допомогою фондових експонатів і де висвітлюються майже всі сторони козацького життя, починаючи із побуту козаків, їх звичаїв, зачіски, одягу, озброєння козака і до таких складних для дитячої свідомості питань, як устрій Запорозької Січі, козацького війська, системи влади. Під час цих занять співробітники відділу здійснюють так зване занурювання у історичний матеріал епохи. Це досягається за допомогою різних методів: шляхом розповіді, питально-відповідального методу, ігрового, коли розгадуються шаради, кросворди, проводиться гра «Що? Де? Коли?». Впродовж занять діти малюють у зошитах, та на дошці. Наприкінці року проводиться підсумкова виставка дитячих малюнків «Козаччина очима дітей» та гра «Брейн-ринг». Всі ці заняття можна проводити і в середній школі і в старшій. Вони ускладнюються відповідно до рівня школярів. Для учнів середньої та старшої школи розроблено окреме заняття по історії музичних інструментів козацької доби, заняття «Запорожці – наша слава, слава України», де використовується театралізація життя запорозьких козаків, запрошуються виконавці музичних творів. У випадку, якщо учні шкіл не мають змоги прослуховувати всі ці заняття у експозиції музею, передбачено проведення виїзних занять з демонстрацією фондових експонатів, фотодокументів, слайдів із зображенням фрагментів експозиції. Для учнів старших класів передбачено проведення тематичних вечорів, які являють собою літературно-музичні композиції, що готуються силами учнів із виконанням українських пісень, танців, із показом слайд-фільмів, із запрошенням кобзарів. До речі, співробітниками музею розроблено особливе заняття по історії кобзарства. Передбачено програмою по пропагуванню історії козацтва поїздка у селище Старі Кайдаки, у межах якого залишився фрагмент північного валу, та кут фортеці Кодак

Поїздка ця планується на початок вересня, коли козаки відбили її у поляків, перетворивши у свій форпост. Під час цього заходу, у якому приймають участь і мешканці Старих Кайдак, і учні дніпропетровських шкіл, лунають кобзарські думи, виступають фахівці з історії козаччини. Проводилися і суботники на старовинному цвинтарі. Все це, безумовно, сприяє пропагуванню історії козацтва, формуванню відчуття невмирущості духу козаччини на нашій землі.

Велику частину науково-освітньої роботи складає робота серед військовозобов’язаних, які проходять службу у Дніпропетровському гарнізоні. Для них передбачено проведення виїзних виставок «Маю честь» (із історії військового мистецтва запорожців), «Культура та побут запорозьких козаків».

Зараз вперше готується велика виїзна виставка, яка буде включати експонати по історії, військовому мистецтву, побуту, одягу козаків. Вона буде проводитися у семи містах України разом із центром культури, просвіти і дозвілля сил ППО України.

Співробітниками відділу науково-освітньої роботи проводяться екскурсії по історії рідного міста і цілком зрозуміло, що історію козаччини неможливо від неї відокремити, оскільки у межах міста знаходилася і козацька слобода Половиця і козацькі селища Старий та Новий Кодаки, селище Кам’янка, Лоцманська Кам’янка, місце битви отамана Сірка із ногайськими татарами.

При музеї працює дитяча студія «Жива глина», значну частину програми якої складає козацька тема. Під час занять після прослуховування екскурсій, огляду фондових експонатів, розповіді козацьких легенд та переказів, діти втілюють у своїй творчості образи козаків як охоронців, захисників рідної землі, відтворюють макети козацьких таборів.

Кульмінацією річної роботи відділу є проведення музейного свята «Чисті джерела», на якому збираються народні майстри-гончари, петриківці, різьб’яри, які зберігають традиції попередніх часів, у тому числі козаччини. Виступають музичні колективи, виконуються козацькі пісні і танці. Використовуються при проведенні свята козацькі ігри та розваги.

Одним з головних завдань всієї науково-освітньої роботи є затвердження духу козаччини на рідній землі та причетності до історичного минулого нашого краю. Найбільшою подякою для співробітників відділу є слова, які

написали школярі під час соціологічних досліджень «Коли до нас приходить музей, я відчуваю щось особливе. Я із захопленням чекаю, коли нам почнуть розповідати щось нове, незвичайне, незнайоме, цікаве». «Музей – это что-то необыкновенное, когда ты заходишь в музеи, то знаешь, что увидишь такое, чего не видел никогда».

С.В. Івлєва, старший науковий співробітник ДІМ

Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.