Публікації з історії українського козацтва на сторінках Історичного журналу XVIII ст.

З вересня 1792 по березень 1794 рр. у Санкт-Петербурзі виходив перший у вітчизняній історіографії історико-археографічний журнал «Российский магазин». Його редактором, видавцем і основним автором був один з видатних діячів української і російської науки і культури Федір Осипович Туманський (1757–1810 рр.), який походив з відомого старшинського роду з Гетьманщини. Він був літератором, засновником низки відомих літературних журналів, автором і упорядником ряду історичних і археографічних видань, перекладачем. Ф. О. Туманський одержав ґрунтову європейську освіту у Кенігсберзькому університеті, був членом багатьох авторитетних наукових інституцій: член-кореспондент Петербурзької академії наук, член Російської академії наук, Вільного економічного товариства тощо.

В «Российском магазине» вміщено дуже багато важливих джерел з історії України XVII–XVIII ст., більшість яких друкувалися вперше. Це був результат великої пошукової роботи, яку автор розгорнув як в Україні, так і за її межами. Серед цих матеріалів центральне місце займають джерела, які безпосередньо відносяться до історії Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького: 1. Універсал Б. Хмельницького до українського народу із закликом до боротьби проти Польщі від травня 1648 р.; 2. Літопис Г, Грабянки. Ще одне джерело розкриває одну з причин Хмельниччини; 3. Лист канцлера Л. Сапеги до полоцького архієпископа І. Кунцевича від 12.03.1622 р. Історії запорозького козацтва стосується; 4. Виписка із записки аноніма 1749 р. про вибори на Січі кошового отамана і старшини.

Крім згаданих джерел до історії України мають відношення: 1. Щоденник генерала П. Гордона 1684–1685 рр. писаний під час його служби в Україні; 2. Лист Ф. Прокоповича професору Петербурзької академії наук Гросу від 1730 р., з яким він відправляв на навчання до столиці 10 кращих своїх учнів, у тому числі відомого у майбутньому сенатора Григорія Теплова; 3. Лист гетьмана І. Мазепи до Петра І від 1700 р. з вдячністю за присудження ордена Андрія Первозваного.

Окрім джерел з Історії Визвольної війни та історії України в цілому Ф. О. Туманський надрукував власні спостереження з цього предмета: «Предуведомление о следующих до истории малороссийских известиях и что ко всеобщей российской истории нужно», а також «Изъяснение малороссийских речений».

Усього, за нашими підрахунками, із загального обсягу «Российского магазина» джерела і матеріали з історії України займають 36%, причому у другому томі вони охоплюють 57%, а в останньому третьому 54%. Обмежуючись навіть цими цифрами «Российский магазин» можна вважати яскравим явищем української історіографії кінця XVIII ст., першим українським історико-археографічним журналом.

До історії запорозького козацтва безпосереднє відношення має уривок із записок анонімного автора 1749 р. про вибори на Запоріжжі. Цінність пам’ятки в тому, що вона складена самовидцем і докладно знайомить з традиціями, побутом, устроєм Січі. Автор вірно підмітав соціальні суперечності на Січі, проте вважав демократичний козацький лад згубним для суспільства. Саме ця ідея записок привернула увагу Ф. О. Туманського, який цілком солідаризувався з нею. Важливою і оригінальною частиною цієї публікації стали численні підрядкові примітки, які у наступних томах журналу переросли в окремі «Изъявления малороссийских речений», що охоплювали близько 300 позицій і були однією з перших спроб україно-російського словника історичних термінів. Тут для російського читача тлумачилися слова: гетьман, старшина, посполиті, універсал, Запорозька Січ, полк, курінь тощо, вміщалися етнографічні, історико-правові екскурси.

У передмові до другого тому («Предуведомление о следующих до истории малороссийской известиях…») Ф. О. Туманський в офіційному дусі виклав своє уявлення про входження України до Росії: «Малая Россия, яко истинно российское чадо, должна была присовокупиться к матери своей России, … от известных веков она никому кроме России не принадлежала и Литвою и поляками похищена беззаконно».

Розкриваючи причини Визвольної війни, Ф. О. Туманський вперше переклав і надрукував повний текст листа канцлера Л. Сапеги до І. Кунцевича. Коментуючи його зміст, публікатор підкреслював, що справжніми винуватцями повстання на чолі з В. Хмельницьким були «… поступки вельмож польских и литовских и духовенства римского (которые) были несносные». Саме тому «искра, несколько лет раздуваемая, во дни Богдана Михайловича произвела пламень», внаслідок чого сталося «присоединение Малой России к Великой России волею царя мудрого Алексея Михайловича и подвигами знаменитого военначальника гетмана Богдана Михайловича Хмельницкого».

У другому томі надрукований універсал Б. Хмельницького від 1648 р. Ф. О. Туманський зазначав, що в його час це джерело було широко поширено в Україні, тому він, маючи на руках декілька списків, змушений був провести значну археографічну підготовку універсалу до публікації.

Найбільшою і найвагомішою публікацією «Российского магазина» став один з найважливіших козацьких літописів – літопис Г. Грабянки. Приступаючи до публікації пам’ятки Ф. О. Туманський мав на меті не стільки вивчення та осмислення змісту, скільки збереження її для наступних поколінь як джерела, наукове дослідження якого повинно стати справою майбутніх науковців. Обгрунтовуючи саме такий підхід до археографічного видання, Ф. О. Туманський в одній з приміток писав, розуміючи справжнє значення публікації і водночас немовби вибачаючись за відсутність наукових методів її розгляду: «Я не критику сей летописи пишу, но издаю оную подлинником, да избавлю от гибели: почему и прошу не ожидать противоречий! Предоставте времени».

Ф. О. Туманський поклав початок в українській Історіографії публікації комплексів наративних джерел з історії України XVII–XVIII ст., серед яких центральне місце займали питання історії Визвольної війни і українського козацтва.

О. І. Журба, А. С. Журба (Дніпропетровськ)

Джерело: Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.