Купріянов Дмитро Андрійович

26.11.1901 – 3.03.1971
Герой Радянського Союзу

Дата указу: 3.06.1944. За мужність і героїзм, виявлені в боях при форсуванні Дніпра, Указом Президії Верховної Ради СРСР гвардії генерал-майору Купріянову Д. А. присвоєно звання Героя Радянського Союзу (№ 3460).

Народився 26 листопада 1901 року в селі Лодигіно Каргопольского району Архангельської області в селянській родині. Росіянин. Після війни займав ряд командних посад. У січні 1961 року Д.А. Купріянов звільнений у відставку через хворобу. З 1961 року жив у Києві, активно брав участь у суспільній роботі. Помер 3 березня 1971 року. Похований у Києві на Байковому цвинтарі. Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 2-го ступеня, орденом Кутузова 2-го ступеня, орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня, медалями.

Командир 66-го стрілецького корпуса 12-ї армії Південно-Західного фронту, генерал-майор.

У липні 1943 року Д.А. Купріянов був призначений командиром 66-го стрілецького корпуса. Прорвавши оборону з північної окраїни міста Запоріжжя, частини корпуса штурмом захопили частину міста, завод Запоріжсталь, греблю Дніпрогес. Командир 66-го стрілецького корпуса 12-ї армії Південно-Західного фронту генерал-майор Д.А. Купріянів з частиною сил корпуса в ніч на 26 вересня 1943 року форсував Дніпро і захопив плацдарм у районі села Петро-Свистуново Вільнянського району Запорізької області. З переправою і введенням у бій другого ешелону і частин підтримки, корпус розширив плацдарм до 7 км по фронту і 4 км у глибину. Відбиваючи численні контратаки супротивника, з’єднання корпуса закріпилися на плацдармі і міцно утримували його.