Косьмін Євген Олександрович

1925 – 28.09.1943
Герой Радянського Союзу

Дата указу: 19.03.1944. За мужність і відвагу Указом Президії Верховної Ради СРСР гвардії рядовому Косьміну Є.О. присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Посмертно.

Народився в 1925 р. в м. Харкові в сім’ї службовця. Українець. Закінчив школу ФЗО. На фронті з 03.1943 р. 28 вересня 1943 р. загинув бою. Похований в с. Василівка-на-Дніпрі Синельниковського р-ну.
Його ім’я носить технічне училище № 23 у Харкові.
Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1 ст., медалями.

Сапер 28 гвардійського окремого саперного батальйону 25-й гвардійської стрілецької дивізії б-й армії. Гвардії рядовий.

22 вересня 1943 р. особовий склад саперного батальйону побачило могутнє Дніпро, що величаво котило свої води. Після виснажливого походу гвардійці насолоджувалися свіжістю, прохолодою і з жадністю угамовували спрагу річковою водою. Належала складна операція по переправі військ. Треба було підготувати особовий склад і плавзасоби саперного бата­льона до бойової роботи. До зазначеного в наказі терміну все було готово. Човни, плоти, пороми були зосередждені у вказаному районі. Багато і плідно попрацював гв. рядовий Косьмін. Вісімнадцятирічний хлопчина працював без сну і відпочинку, будучи прикладом для всього особового складу.
Подана команда до відчалювання. Десант сховався в ночі. Рядовий Косьмін вів човен до правого берега упевнено, енергійно працюючи веслами, але за декілька десятків метрів від берега противник виявив десант і відкрив вогонь. Не дивлячись на смертельну небезпеку, завдання воїн виконав. Десантники пішли в атаку. Перший рейс пройшов вдало. Гв. рядовий Косьмін повернувся на лівий берег, завантажив човен боєприпасами і знову рушив у шлях. На сході зачервонів світанок. Противник ще лютіше обстрілював переправу, але гвардієць не звертав увагу на свист куль, гріб до правого берега. Зворотним рейсом евакуював поранених. Противник люто атакував, намагаючись відновити втрачені позиції і здійснити контроль над переправою. Але гвардійці билися виключно стійко. Солда­там потрібний був другий хліб — боєприпаси. Їх доставляв гв. рядовий Косьмін.
У завдання саперів входила і встановлення мін на танконебезпечних направленнях, та відбивали контратаки. Гітлерівці несли важкі втрати, але продовжували контратакувати.
Гв. рядовим Косьміним було переправлено декілька десятків гвардійців, сотні кілограмів боєприпасів, евакуювалися тяжкопоранені. Заслуга Косьміна полягає ще і в тому, що його човен в першому рейсі очолював переправний караван. Важко бути першим, по ньому рівняються. Артилерійський вогонь, сильну течію не зупинили гвардійця. Він наполегливо долав труднощі. Під час очеред­ного рейса, в його човен потрапив ворожий снаряд, що обірвав життя молодого Героя.
Разом з Косьміним на переправі невпинно працював місцевий житель П.Западний. Це він давав коштовні ради Євгенію, як керувати човном, куди причалити. Навчив маневруванню в період обст­ріла. Своє завдання гв. рядовий Косьмін виконав, його справу підхопили й інші воїни.