Юдін Іван Данилович

22.08.1909 – 1.03.1945
Герой Радянського Союзу

Дата указу: 19.03.194. Указом Президії Верховної Ради СРСР за мужність та героїзм, проявлені в боях, сержанту Юдіну І. Д. присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Народився 22.08.1909 р. У с. Подкіна Сівінского р-ну Пермської обл. в родині селянина. Росіянин. Позапартійний. Закінчив 4 класи. Працював на Кезському льнозаводі (Удмуртія). У Радянській Армії з травня 1942 року, на фронті з січня 1943 року Похований в с. Лєсніца (Польща). Провулок у с. Ціва носить ім’я Героя.
Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, медалями.

Командир зброї 1248-го винищувально-протитанкового артил­ерійського полку РВГК 12-ї армії. Сержант.

Широка роз’яснювальна робота велася з особовим складом. Багато хто з воїнів горіли бажанням йти в бій комуністами. Завантаживши зброю на плоти, артилеристи 26 вересня 1943 року почали форсування. Переправа проходила під вогнем супротивника. Ступивши на берег в районі с. Війскове, артилеристи викатили знаряддя на відкриті вогневі позиції і вступили в бій. Командир знаряддя Юдін вміло вибирав цілі, і обслуга з першого пострілу побила їх. Противник контратакувати, але влучні постріли обслуги зривали задум супротивника. Гітлерівці підсилили атаку танками. У поєдинок вступив розрахунок сержанта Юдіна. Один, другий постріл, і сталева махіна різко зупинилася. Пролунав потужний вибух, та башта танка відлетіла на кілька десятків метрів у бік. Осколковими снарядами обслуга вела вогонь по піхоті, яка, понесла значні втрати, відступила. У цих боях відважний вояка виявляв зразки мужності й відваги, але був двічі поранений. З поля бою не пішов, залишався в строю. Його приклад наслідували й інші воїни.
Улучів момент, Юдін наказав обслузі змінити вогневую позицію. Знаряддя встановили на невеликий височині. Тепер фронт обстрілу для ураження цілей збільшувався. Так, протягом кількох днів розрахунок Юдіна надавав допомогу стрілецьким підрозділам за умови утримання і розширення плацдарму.