1924 – 21.03.1944
Герой Радянського Союзу
Дата указу: 19.03.1944. Указом Президіуму Верховної Ради СРСР за мужність та героїзм, проявлені в боях, старшому сержанту Істоміну Ю. А. присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Народився у 1924 р. на хут. Сибірьки Морозівського р-ну Ростовської обл. в родині селянина. Росіянин. Закінчив 7 класів. Працював трактористом. В Радянській Армії та в боях з 1943 р. Загинув в бою 21.03.1944 р. Похований у с. Пересадівка Жовтневого р-ну Миколаївської обл. Ім’я Героя носить вулиця в Морозівці Ростовської обл. та в Запоріжжі.
Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, медаллю.
Командир відділення 1118-го стрілецького полку 333-ї стрілецької дивізії 12-ї армії. Ст. сержант.
Відзначився Істомін в битві за Дніпро. 26.09.1943 р. в районі х. Губінський він форсував ріку. Переправа була дуже складною. Противник вів ураганний вогонь, але ст. сержант Істомін так організував переправу своїх бійців, що відділення форсувала Дніпро без втрат. Бійці під командуванням Істоміна, зламали опір ворога, увірвалися в траншею супротивника. У короткій, але наполегливій сутичці воїни захопили 2 протитанкові гармати та 3 ручних кулемета. У цьому бою було вбито 30 гітлерівських солдат, а 7 взято до полону. Протягом доби відділення відбило 20 атак фашистів, міцно утримуючи зайнята кордон. Фашисти не пройшли, але відділення втратило декілька чоловік. Легко поранені залишилися в строю і продовжували воювати.
Під час однієї з ворожих контратак Істомін з двома бійцями відкрив вогонь по окупантам з захопленої трофейної гармати та й завдав противнику чутливі втрати. В результаті запеклих боїв відділення блискуче виконало бойову задачу – захопили вигідний рубіж, зміцнили свої позиції на ньому, не поступившись жодної п’яді зайнятого кордону.
Успіхів в бою досягли завдяки вмінням командира організувати бій і особисто бути прикладом. Ці якості виховувалися на протязі всього, хоча й короткою, життя. Істомін, незважаючи на свої 19 років, був мудрий і холоднокровний. Рішення в бою приймав швидко і грамотно. Командні якості досягав поступово. Він навчався у старших, і навчав молодих, готуючи собі заміну. Він розумів, що в бою може бути усяке. Його повинен хтось замінити. Героїчно загинув 21.03.1944 р., звільняючи Миколаївщину.
