Виставку організовано крайовим об’єднанням Райнланд за сприянням Міжнародного благодійного фонду “УКРАЇНА 3000” та фінансової підтримки Євросоюзу.
Крайове об’єднання Райнланд (LVR) висловлює подяку представництву Європейського Союзу в Брюсселі за підтримку ідеї цього проекту, фонду «Спогади, Відповідальність, Майбутнє» у Берліні та українському національному фонду «Порозуміння та примирення» за допомогу та співпрацю, а також клініці Св. Антонія та Медичній академії м. Вуперталя й усім задіяним у проекті, колегам, перекладачам та помічникам.
Крайове об’єднання Райнланд особливо вдячне десятьом співрозмовницям за виявлену довіру, відкритість та їхню мужність і готовність зробити свій внесок у те, щоб цей розділ історії XX ст. ніколи не був забутий.
Підготовка текстів: Рейнське архівне та музейне відомство, д-р Беттіна Буреш, д-р Уве Хекерт
Переклади: д-р Валерій Жураховський та ін.
Макет та оформлення: Bleydesign, Кельн
Друк: viabild GmbH, Кельн
Фотографії: Усі використані на виставці фотографії: Ніколь Пєнтка, Медіацентр Райнланд. А також: особисті фото наших співрозмовниць, фото з фондів Федерального архіву м. Кобленца (фото архіву) та інших джерел – див. відповідний перелік у додатку до каталогу.
Програма відвідин та її результати
Даний проект є продовженням програми відвідин Німеччини колишніми примусовими робітницями з України, яка була здійснена у березні 2006 р. на запрошення крайового об’єднання Райнланд (LVR). Проект відбувся за фінансової підтримки Європейського Союзу, завдяки якій було розвинуто тему досліджень, розпочатих під час програми відвідин.
Адже чимало із запрошених нами жінок вже не були здатні до подорожі, проте зацікавлені у спілкуванні. Завдяки проекту ми змогли відвідати їх, записати їхні життєві історії, які й представлено на двомовній виставці та оприлюднено у книзі та на компакт-диску.
Інтерв’ю в Україні
Осіб, яких ми відвідали в Україні, було виявлено під час пошуків, проведених крайовим об’єднанням Райнланд за участі Берлінської Фундації «Пам’ять, відповідальність і майбутнє», а також Українського національного фонду «Взаєморозуміння і примирення» у Києві. Майже всі виявлені нами остарбайтерки були пацієнтками тогочасної регіональної жіночої клініки та акушерської школи Вуперталь-Ельберфельд. На той час названа клініка знаходилася у віданні регіо¬нального об’єднання Рейнської області – офіційного попередника сучасного крайового об’єднання Райнланд, – а зараз є частиною Клініки Св. Антонія у Вуперталі.
За згодою опитаних нами жінок ми представляємо десять життєвих історій, у кожній з яких – неповторна людська доля. Всі разом вони є свідченням людського виміру примусової праці у націонал-соціалістичній Німеччині. Особливістю є те, що всі знайдені нами оповідачки – жінки, більшість з яких мусили народжувати своїх первістків в умовах примусової праці, а дві жінки є дочками остарбайтерок і з’явилися на світ у місті Вуперталі. Таким чином, ми мали можливість узагальнити та у багатьох деталях відтворити становище матерів та дітей в умовах примусової праці – найменш відому та недостатньо висвітлену главу цієї трагічної історії.
Десять жінок мають слово
Завдяки великій кількості ретельних досліджень останніх років тема примусової праці є у даний час одним з найкраще вивчених розділів новітньої історії. Тому ми вирішили зосередитись на питаннях, які на сьогодні є найменш висвітленими, а саме:
- що розповідають самі колишні остарбайтери?
- які наслідки для їхнього подальшого життя мали роки примусової праці?
- як сприйняли діти примусових робітниць відкриття таємниці свого народження?
Отже, початковим задумом проекту було надати слово «нашим жінкам». Ми говорили з ними не лише про часи голоду, приниження та страждань у Німеччині, але хотіли знати, що було перед тим і після того. Так постали оповіді жінок, які засвідчують їхню незбагненну життєву силу та мужність. Жінки, кожна з яких подолала труднощі власної долі, говорили водночас від імені мільйонів жінок, які пройшли схожий шлях.
Надати можливість говорити було найважливішим у цьому проекті. І навіть після вимушеного, часом пожиттєвого, мовчання вони були готові перед мікрофоном розповісти про пережитий життєвий досвід та оживити власні спогади. Виставка, книга та компакт-диск у різний спосіб, відповідно до їхніх можливостей, але сукупно та різнобічно передають свідчення наших очевидиць у зображеннях, текстах та голосових записах.
Спільний німецько-український проект
Своєю успішною реалізацією проект завдячує спільним зусиллям німецько-української групи його учасників. Без різнобічної підтримки з українського боку були б неможливими зустрічі з жінками, в ході яких і постали ідеї організації виставки, упорядкування книги та компакт-диску.
Учасники проекту вдячні керівництву Євросоюзу в Брюсселі, яке матеріально підтримало цю ідею та доручило її реалізацію крайовому об’єднанню Райнланд. Також висловлюємо подяку усім тим помічникам, хто на різних стадіях долучився до реалізації проекту.
З України – в Німеччину і назад. Подорож, що ніяк не скінчиться…
Ми зичимо відвідувачам виставки проникливої зустрічі з десятьма жінками, які, подібно до мільйонів інших, у молоді роки були депортовані в чужу країну, а потім уже як «затавровані» повернулися додому.
Усі вони гостинно запросили і радо прийняли нас, а наприкінці зустрічі як підсумок їхнього життя і заповіт усім нам звучали слова кожної з них: «Нехай подібне ніколи не повториться. Я пережила війну, і я знаю, що це таке. Миріться і живіть у мирі, щоб ніхто не бачив війни!»
Адреса: пр. К.Маркса, 16 (будівля Діорами)
Часи роботи музею: 10.00 – 16.00 (вихідні: понеділок, остання п’ятниця місяця)
Тел. для довідок: (0562) 46-34-26; (0562) 46-34-22
Вхід на виставку: безкоштовний
