Михайло Володимирович Родзянко народився 31 березня (за н.с. 12 квітня) 1859 р. у с.Попасне Катеринославської губернії (Новомосковський район Дніпропетровської області). Належав до відомого українського дворянського роду, син генерал-лейтенанта. Рід Родзянок належав до української козацької старшини і походив від Хорольського сотника Василя Родзянка. Українець. Крупний землевласник. Камергер.
Закінчив Пажеський корпус, корнет лейб – гвардії Кавалергардського полку. У 1882 р. вийшов у запас. Жив у Катеринославській губернії.
1886-1891 рр. – предводитель дворянства Новомосковського повіту, гласний повітового та губернського земського зібрання.
1901-1906 рр. – голова Катеринославського губернського земської управи .
1906-1907 рр. – член Державної Ради Російської імперії.
1907-1917 рр. – депутат ІІІ і ІУ Державних Дум від Катеринославської губернії; очолював фракцію “октябристів”.
22.03.1911 р. – 6.10.1917 р. – Голова Державної Думи Російської імперії, друга особа в імперії.
Почесний громадянин міста Катеринослава.
Помер у Сербії, похований на російському кладовищі у Белграді, могила збереглася до сьогодні.
На виставці представлено 50 музейних предметів – документи, книги, портрети, фотокартки. Цінними є фамільні портрети предків Родзянка, що передавалися на пам’ять родичам і нащадкам – хорольського сотника Василя Родзянка, миргородського обозного Степана Родзянка і його дітей – Анастасії і Єремія Родзянок. Портрети відносяться до кінця 18 століття. Не менш цінними є листи – автографи М.В.Родзянка до Д.І.Яворницького, з яким він був знайомий і приятелював ще з др.половини 1880-х років.
“Любий батько кошовий”, – звертається до Д.Яворницького в своїх листах Родзянко. В листах йдеться мова щодо організації лекцій про Запорозьку старовину, організацію і будівництво приміщення обласного музею ім.О.Поля, очолити який запрошується Д.Яворницький, про створення і збори Катеринославського відділення партії “Союз 17 октября” і запрошення Яворницького до участі в її діяльності.
Серед матеріалів про діяльність Родзянка на посаді голови Катеринославської губернської земської управи є збірники Постанов земських зборів за період 1900-1906 рр.. де є постанови, ініціатором яких був М.В.:
- про утворення агрономічної організації в губернії;
- про створення розплідників сірої української породи тварин;
- про перший друкований орган земства “Вестник Екатеринославского земства”;
- про будівництво і освячення будинку музея ім.О.Поля в Катеринославі (тепер історичний музей ім.Д.І.Яворницького”);
- про організацію санітарно-епідеміологічної служби в губернії.
Усе це унікальні матеріали з історії нашого краю і діяльності нашого земляка М.В.Родзянка, які зберігаються в колекції музею і обласної бібліотеки.
У ІІІ і ІУ Державних Думах імперії Родзянко очолював бюро фракції партії “Союз 17 октября” – провідної проурядової партії великих підприємців, землевласників і чиновної бюрократії, від якої був висунутий на посаду Голови Думи і обраний 22 березня 1911 р. За 11 років існування Державної Думи це народне представництво очолювали п’ять осіб. На долю Родзянка прийшлося більше половини – 6 років він перебував на посаді другої особи в державі. Усі ці роки він усіляко намагався підтримувати авторитет і гідність цієї законодавчої установи. Сучасники характеризували Родзянка як людину чесну, правдиву, комунікабельну, глибоко патріотично налаштовану. Поміркований ліберал, він, вміло лавіруючи між фракціями і угрупуваннями Думи, завжди знаходив вихід із складних ситуацій, що створювалися в Думі в її відносинах із урядом і царським двором, у яких Родзянко не користувався симпатіями і за що його завжди підтримувала опозиційна частина Думи. Рослий і дородний Родзянко у відповідь на думські інтриги, сварки любив повторювати: “Ну, что ж, Михаил Владимирович, держись, спина у тебя широкая, всё вытерпишь”.
Життя немилосердно випробувало Родзянка. Останні роки його головування в губернській земській управі відзначилися революційними подіями і введенням надзвичайного стану у 1906 р. А 1917 рік, коли він був головою Державної Думи, став роком повалення самодержавства і державного перевороту в імперії, що змусило його покинути країну, жити в еміграції і померти далеко від рідного краю і землі своїх предків.
Автор виставки: зав.відділом історії України ХІV-поч.ХХ ст. Лазебнік В.І.
Адреса: пр. К. Маркса, 16 (приміщення Історичного музею, зала № 4)
Телефон для довідок: (0562) 46-34-22
Часи роботи музею: 10:00 – 16:00
Вартість квитків: 3 грн. (для школярів, дітей, студентів); 6 грн. (для дорослих)
