Це перша виставка в стінах будинку-музею, на якій представлені художні роботи сучасного автора. Автор картин — художник із м. Дніпродзержинська, Б.Ю. Курдюмов.
Курдюмов Борис Юрійович — народився у 1965 р., в м. Жданові (тепер ? Маріуполь) Донецької області, в сім’ї робітників. У 1984 році в лавах Радянської армії виконував обов’язки художника роти, потім художника батальйону.
Зараз проживає в м. Дніпродзержинську, працює в Доменному цеху Дніпродзержинського металургійного комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського. У власному художньому доробку має більше півсотні робіт на різну тематику: пейзажі, портрети, мариністика, архітектурні споруди. Б.Ю. Курдюмов також займається різьбленням по дереву та художньою ковкою по металу.
“Люблю та ціную історію рідного краю і по мірі своїх можливостей переношу її фрагменти на свої полотна”.
На виставці представлені 27 робіт автора, серед яких — олійні картини та графічні твори. Картини представляють переважно людські почуття на тлі козацької епохи: радість, сум, кохання, сміливість та силу. Є такі, що якраз доносять до нас козацькі традиції (роботи “Обрання нового кошового отамана на Січі”, “Козацька пісня”), є і своєрідні фантасмагорії, у яких автор поєднує релігійні символи багатьох епох (“Україна крізь століття на крилах кохання”, “Храм взаєморозуміння релігій”).
Серед представлених картин є дві роботи, що справляють дивне враження, бо в них автор намагається передати особливе сприйняття українських храмів. Ці роботи називаються “Храми здригаються від молитов”. Автор каже: “Увійшовши до храму, ви побачите маси прихожан, що моляться: одні за упокій душ померлих, інші за добрий хід їх справ, а хто просто за поповнення своєї кишені або вдачу… Але є й такі, хто взиває до Господа за мир та благополуччя для країни, у якій він живе і для усіх, хто живе у ній… Можна перераховувати до нескінченності чаяння і молитви страдників… Закінчивши свою місію, задля якої Ви відвідали дім Господа, Ви вийшли з храму, але не поспішайте уходити. Закрийте очі та спробуйте уявити, яка кількість енергії з молитвами піднімається до зводів куполів, і, додавши трохи уяви, Ви зможете побачити, що храми здригаються від молитов”.
Автор не обмежує себе у часі — робота “Сильвестр” поринає у давньоруську епоху часів правління Володимира Мономаха, а “Козак сьогодення дає чавун” демонструє глядачам важку й дуже мужню працю на Дніпродзержинському металургійному комбінаті, ніби показує силу, з якою людина сьогодення підкорює стихію.
Для створення козацьких образів та речей тогочасного побуту художник ретельно дослідив і, насамперед, відчув серцем найвідоміший твір Дмитра Яворницького — “Історію запорізьких козаків”. З цієї точки зору нам дуже цікаво дізнатися, яким чином і з якою силою впливає спадщина Дмитра Яворницького на творчі особистості нашого часу.
Відомо, що за життя Дмитра Івановича його твори ілюстрували такі визначні художники, як Ілля Рєпін, Микола Самокиш та Сергій Васильківський. Яворницький сам заохочував багатьох художників до створення картин на козацьку тематику, підтримував молоді таланти, вихідців з народу… Але яким чином це відбувається тепер, коли минуло ціле століття? Відповідь на це питання можна отримати, відвідавши нову виставку.
Адреса: пл. Т.Г. Шевченка, 5 (меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького)
Тел. для довідок: (0562) 47-27-61, (0562) 47-27-33
Часи роботи музею: вівторок, середа, четвер, неділя з 10:00 до 16:00 без перерви;
Вартість квитків: 2 грн. для школярів, студентів; 4 грн. для дорослих.
