Виставка «Спочатку було «Слово», присвячена 20-річчю Незалежності України. Виставка відтворює один із найцікавіших періодів виборювання незалежності – період 1986-1991 рр.
У зв‘язку з проголошенням курсу на перебудову і гласність, в Україні з‘явилася надія на остаточний злам тоталітарного устрою, виникла можливість національного відродження. Силовим полем суспільства стає ідея суверенізації та незалежності України. У її поширенні важливу роль на Придніпров’ї зіграла альтернативна преса – неформальні газети та журнали, що видавалися громадсько-політичними рухами й об’єднаннями. «Жорна» – Народним Рухом України за перебудову, «Слово» – Дніпропетровським товариством ім. Т.Г.Шевченка «Просвіта».
«Форум» декларував незалежність від будь-яких організацій, і намагався бути інформаційним органом, яке пропонувало читачеві оперативну інформацію, що дозволило йому стати одним із лідерів альтернативних видань на Придніпров’ї.
Перевагою цих видань була свобода погляду, новизна трактувань, сміливість і опозиційність.
Враховуючи те, що всі друкарні у Дніпропетровську і області були під партійним контролем, ориґінал-макети цих видань готувалися у Дніпропетровську на приватних помешканнях. Вони друкувалися на машинці чи комп’ютерному друкуючому пристрої, а затим розмножувалась гектографуванням чи фотоспособом. Окремі видання пізніше відвозили до Литви, де друкувався тираж (10-15 тис. примірників).
Були й такі, що мали тираж всього один екземпляр, однак могли зацікавити мільйонний Дніпропетровськ і зробити для загальної справи більше, аніж деякі друковані органи з десятками тисяч примірників. Мова про просвітянську рукописну газету «Слово», яка збирала у самому центрі Дніпропетровська, біля будинку преси по пр. Карла Маркса 64, у вікнах якого розміщувався кожен черговий номер, десятки, сотні людей. Аналогів цієї газети в Україні не існує.
І сьогодні, через 20 років, теми, порушені «Словом» здаються гострими й актуальними: необхідність оновлення у верхньому ешелоні влади, наслідки Чорнобиля, русифікація на Дніпропетровщині, різко негативне ставлення партійно-адміністративного апарату до Народного Руху України, обрання до Рад усіх рівнів справжніх представників народу.
Редактором і засновником газети став тодішній голова Товариства «Просвіта», письменник Володимир Заремба, відомий вітчизняним і зарубіжним читачам як автор історико – документальних повістей про українського поета Івана Манжуру, художників Василя Корнієнка, Миколу Глущенка, «степового Колумба» нашого краю Олександра Поля.
Активними учасниками і членами редколегії стали теж письменники Віталій Старченко, Олесь Завгородній, Анатолій Шкляр, Григорій Гарченко, Володимир Земляний. То ж матеріали вміщені у газету, писалися мовою художньої публіцистики.
Відкриттям і неабиякою культурно-мистецькою подією на Придніпров’ї стали «Пороги» – літературно-мистецький і громадсько-політичний журнал, який виходив у Дніпропетровську в 1989-1990рр. в річищі дії Української Асоціації Незалежної Творчої Інтелігенції (УАНТІ). За насиченістю змістом, свободою погляду і напругою духовних і культурних сподівань, рішучістю, ясністю і масштабом поставлених кардинальних питань національного життя журнал є одним із найбільш яскравих і унікальних явищ епохи перебудови на Придніпров’ї.
Головним редактором і засновником «Порогів» став Іван Сокульський – поет, багатолітній в’язень сумління. Щойно повернувшись з таборів, він, разом з іншими відомими політв’язнями, активно включається у громадсько-політичне життя України, характерною ознакою якого стають такі форми відстоювання прав і свобод як збори, демонстрації,мітинги. Наймасовішим із них, як свідчить газета «Форум» став 10-тисячний мітинг біля стадіону «Металург» у лютому 1990 року.
Що б не говорили про «партію, яка розпочала перебудову», саме на сторінках альтернативних видань – почалося обговорення міжнаціональних, екологічних і соціальних проблем, а також «білих плям історії», у розкритті яких помітну роль у перші роки Незалежності зіграє спілчанський журнал «Борисфен» (ред. Фідель Сухоніс) та видання «Вільна думка» й «Монастирський острів» (редактор письменник Ярослав Трінчук). Одним із найактуальніших питань, які порушували ці видання було питання національної само ідентифікації й проблеми захисту Національного Дому, як Дому буття .
Враховуючи унікальність видань, (адже лише окремі з них є у бібліотеках), в експозиції виставки «Спочатку було «Слово» можна буде не тільки оглянути, а й, навіть погортати газети й журнали, які для дослідників історії цього періоду є неоціненним джерелом інформації.
Виставка триватиме: з 17 серпня по 17 вересня 2011 року
Адреса: пр. К.Маркса,64 (музей «Літературне Придніпров’я»)
Тел. для довідок: (0562) 778-01-00
Часи роботи музею: вівт., п’ятн., суб., нед. з 11:00 до 17:30 без перерви; середа з 11:00 до 20:00
Вартість квитків: 3 грн. для школярів, студентів; 6 грн. для дорослих.
