Дізельпанк – це множине поняття. Це і напрям в сучасному мистецтві, нове і поки ще маргінальне, і визначення людини, що захоплюється цим напрямком. Причому останній далеко не завжди сам творить твори дізельпанка.
Наша виставка розповість відвідувачам і про те, що таке дізельпанк, і про те, звідки художник, що працює в цьому напрямку, черпає ідеї.
Дізельпанк – це епоха щойно доконаної НТР. Епоха, коли наука й техніка чітко і ясно представляють свій подальший шлях, бачать конкретні цілі і знають, якими способами будуть до них йти. Наука цієї епохи вірить, що вже знає все. Техніка вірить, що може все.
Дізельпанк в сучасному мистецтві – це свого роду туга за часом, коли майбутнє видавалося чітким, ясним, цілком визначеним.
Епоха, в якій черпають натхнення творці сучасного дізельпанка – це проміжок часу в рамках 20-х – 60-х років, 20 ст. причому він чітко розпадається на три періоди: 20-ті – 30-і роки, Друга Світова війна, 50-ті – 60 -і роки. Кожен з цих періодів має свої ознаки, свої особливості.
У ту епоху були створені чудові твори культури – літературні, кінематографічні, художні і технічні. Все це існує в нерозривному зв’язку, особливо тепер, коли вже стало абсолютно очевидним: нема окремих мистецтв, є мультикультури, де все взаємопов’язано.
Сучасна тенденція культури – синтез різних видів мистецтва. Не прямий, але очевидний, коли художній твір має певний зв’язок з кінофільмом, книгою чи реальним предметом, спорудою. Джерела натхнення – це література минулого і фотографії тих часів, а ще – збережені свідоцтва тієї епохи, такі, як Емпайр Стейт Білдінг у США, перші станції московського метро, і навіть наш дніпропетровський Мерефо-Херсонський міст.
Однак багато художників дізельпанка, і в тому числі автор представлених на виставці робіт Олексій Ліпатов, називають своїми першими натхненниками насамперед письменників тієї епохи. Для Олексія такими «вчителями» стали прочитані ще в дитинстві і юності книги Володимира Владка «Сивий капітан», Олексія Толстого – знамениті «Гіперболоїд інженера Гаріна» і «Аеліта», навіть така, здавалося б, абсолютно дитяча (але лише на перший погляд) книга, як «Три товстуни» Юрія Олеші. Пізніше до цього списку увійшли і «Літаючий пролетар» Володимира Маяковського, і замятінське «Ми».
Крім книг, художник надихається і фільмами, як ігровими, так і мальованими. Серед найбільш значимих за своїм впливом на творчість виділяються знаменитий «Метрополіс», «Останній вигнанець» і «Memories», і, як не дивно, диснеївський мультсеріал «Чудеса на віражах», перший, що дав поштовх ще юному тоді художнику.
Основними засобами передачі відчуття тієї епохи для художника є зримі її ознаки: техніка того періоду або фантастична, але зображена в естетиці ар деко або конструктивізму, люди із зачісками і в костюмах 30-х чи 50-х років 20 ст., використання загальної стилістики творів мистецтва того часу , створення плакатів чи обкладинок до вигаданих творів, стилізовані під реальні (наприклад, обкладинки для pulp fiction в дусі справжніх обкладинок 30-х). Характерно поєднання суворої техніки і красивих людей, як правило, жінок. Крім того, можливі твори, що не містять техніку, але при цьому мають явні відсилання до подій тієї епохи (наприклад, Громадянська війна в Іспанії).
Як ілюстративний і додаткового матеріалу у виставці передбачається використання або книг, або роздрукованих уривків з них, фотографій різних споруд і техніки, а також фільми (або роздруковані кадри з них) «Метрополіс», «Memories», «Гіперболоїд інженера Гаріна» і, можливо, якщо вдасться дістати, «Аеліта».
Виставка триватиме: з 27 квітня по травень 2011 року
Адреса: пр. К.Маркса,64 (музей «Літературне Придніпров’я»)
Тел. для довідок: (0562) 778-01-00
Часи роботи музею: вівт., п’ятн., суб., нед. з 11:00 до 17:30 без перерви; середа з 11:00 до 20:00
Вартість квитків: 3 грн. для школярів, студентів; 6 грн. для дорослих.
