Вишивка на Україні – один з найбільш улюблених і поширених різновидів народної творчості. У виробах українських вишивальниць нас захоплює піднесений світ краси та фантазії, поетичного осмислення життя, світ натхненних образів, коріння яких сягає міфології, звичаїв та уявлень наших предків.
Перші згадки про вишивання зустрічаємо у стародавніх істориків, про нього свідчать й археологічні знахідки зі скіфських поховань. Всесвітньовідомі золота пектораль з товстої могили (ІV ст. до н.е.), чаша з Гайманової могили, срібна ваза з кургану Чортомлик (ІV ст. до н.е.), що є унікальними мистецькими витворами, містять сюжети, які дають змогу дослідникам виявити та простежити різноманітні форми чоловічого та жіночого одягу, його пишне декоративне оздоблення золотими нашивками, аплікацією з кольорової шкіри, декоративними швами. Узори утворюються з поєднання кружечків, спіралей, завитків, а також із пишної рослинної орнаментації у вигляді стебла рослини, листя лавра, лотоса, грон винограду.
Свідченням високого рівня вишивального мистецтва може бути одяг сарматів – під час розкопів Соколової могили в с. Ковалівка Миколаївської області було знайдено рештки золотного шитва на шовковій тканині пурпурного кольору. Вишивка датується І ст. н.е. та є найдавнішою з відомих нам. Реконструкція її композиції дає підставу твердити про наявність поряд з орнаментальними мотивами конкретних зображень. Це фрагменти капітелей, колон, аканфа, лілій, гілочок оливи, горщиків з паростками та ін.
Про характер вишивки у дохристиянський період дослідники дізналися, розглядаючи скульптурне зображення людини з Мартинівського скарбу на Черкащині (VІ ст. н.е.). На її грудях зображено широкі смуги геометричного орнаменту. Саме тоді йшло формування художньо-стилістичних засобів шитва, народжувалася система знаків, що символізували сили природи, космогонічні уявлення про будову всесвіту, створювались образи, які потім довго жили та ще й сьогодні простежуються у вишивці та інших видах мистецтва, нагадуючи про язичницькі вірування наших предків.
У часи Київської Русі (ІХ – ХІІІ ст.), у зв’язку з запровадженням християнства як нової релігії, виникають нові форми в мистецтві. У давньоруському мистецтві чітко вирізнялися дві течії: мистецтво широких верств населення, що крізь віки пронесло свої смаки та уявлення, живлячись джерелами праслов’янських вірувань та ідеалів народної краси, і мистецтво, що обслуговувало князівський двір, церкву і тяжіло до культури Візантії, переймаючи її форми і художню мову.
В українській історії рушник був піснею і молитвою, окрасою і закляттям. В ньому закарбувалась віра і марновірність, любов до бога і кохання до судженого, надія і відчай, радість і печаль. Рушник супроводжував людину протягом всього життя і виконував багато функцій: ужиткових, обрядово-ритуальних та мистецько-декоративних.
Колекцію рушників Дніпропетровського національного історичного музею почав збирати Д.І. Яворницький на початку ХХ століття. Сьогодні вона налічує більше 600 предметів. На нашій виставці представлені рушники з колекції Д.І. Яворницького, датовані ХVІІІ – кін. ХІХ століття. Вишиті на домотканому полотні червоною та синьою заполоччю. Середній розмір 45 – 55 см в ширину та 80 – 230 см в довжину. Рушники прикрашені вишивкою рушниковими швами, червоною та синьою заполоччю. Продовженням стародавньої традиції стали рушники, що були перешиті зі старовинних зразків сучасними майстринями, які ставлять за мету не тільки відтворення давніх сюжетів та технік, але й більш складні завдання – відродження тієї відповідальності і того глибинного смислу, який вкладали у рушники пращури.
На виставці представлені експонати Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького та роботи вишивальниць Запоріжжя, Новомосковська та Дніпропетровська: Г.М. Хмель-Дунай, В.І. Карлан, О.М. Климової, Т. Толетенко, В.С. Михалюк, Н.В. Колісник, Л.І. Ільченко, О.І. Кропиви, Т.В. Кравченко, Н.М. Явір, С.В. Бойченко.
Виставка триватиме: з 8 липня по 1 вересня 2011 року
Адреса: пр. К. Маркса, 16 (Дніпропетровський історичний музей)
Тел. для довідок : (0562) 46-34-22
Часи роботи музею: з 10:00 до 16:00 (вихідний – понеділок);
Вартість квитків: 2 грн. для дітей; 4 грн. для дорослих.
