Літературно-мистецька виставка до 160-річчя з дня народження українського поета, фольклориста, етнографа Івана Манжури (1851-1893)
Виставка працюватиме до 25 січня 2011 р. в залах музею «Літературне Придніпров’я».
1 листопада 2011 р. виповнюється 160 років з дня народження видатного українського поета, вченого-фольклориста Івана Івановича Манжури (справжнє ім’я; псевдонім – Іван Калічка, Іван Мара, І. М-ра; 1.11/1851, Харків – 15/05.1893, Катеринослав), невтомного мандрівника Придніпровських степів, який дбайливо збираючи щедро розсипані в народі перлини усної народної творчості, нотуючи кожне слово і зберігаючи його для нащадків, від села до села, від хутора до хутора, від містечка до містечка сходив майже всю південну Степову Україну. Більше двадцяти років свого короткого, сповненого трагедій життя (раннє сирітство, постійний нагляд поліції, заборона одержати вищу освіту, цензурні утиски, постійні матеріальні нестатки) прожив на Катеринославщині (1872-1893).
І. Манжура брав безпосередню і найактивнішу участь у формуванні та розвиткові фольклористики в Придніпров’ї та в Україні загалом, сприяв відродженню та розвиткові національної культури, літератури, мови. На Придніпров’ї розквітнув поетичний талант І. Манжури, який поставив його ім’я в один ряд з найвидатнішими діячами української літератури другої половини ХІХ ст. Він стояв біля витоків зародження української дитячої літератури в Катеринославі та видання перших книжок для дітей, поправу став першим дитячим письменником-казкарем Придніпров’я. Високу оцінку його діяльності дали Олександр Потебня, Микола Сумцов, Іван Франко, Павло Шейн, польські та французькі вчені.
Науково-літературна спадщина, подвижницька праця вченого, поета І. Манжури – первоцвіту української фольклористики та літератури, автора першого регіонального фольклорного збірника «Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губ. И. И. Манжурою» (1890) та першої поетичної збірки Придніпров’я «Степові думи та співи» (1889), першої української дитячої книжки в Катеринославі – літературних казок в формі оповідань «Як чорт шматочок хліба одслужував» (1885), «Лиха Година» (1886), цілого ряду віршованих та прозових казок – «Трьомсин Богатир», «Іван Голик, «Казка про хитрого Лисовина», «Червоний горицвіт» – переконливо доводить, що фольклор Нижньої Наддніпрянщини – невичерпна духовна спадщина, багата і різноманітна, вагома складова загальноукраїнської скарбниці народної творчості, високохудожні зразки якої створюють такий образ України, прадавньою історією якої, легендами та міфами можна не менше пишатися, ніж легендами та міфами стародавньої Греції та Індії. У ньому закладена висока мораль, любов і повага до людини, до мужнього оборонця добра і краси, захисника рідної землі – найвищих духовних цінностей, які цінуються в усьому світі
Як квітка весняного первоцвіту, долаючи перешкоди, розквітає, даруючи надію, так і Манжура своїм творчим життям наперекір переслідуванням, цензурним утискам проніс «дари своєї-бо душі», надаючи великого значення піднесенню свідомості народу, розвиткові його освіти, боронив правду, добро, красу, всіляко підтримував його дух, плекав віру в майбутнє, стверджуючи «Не треба мені тії слави людської…».
І. Манжура – ключова, знакова постать в літературному та науковому житті Придніпров’я другої половини ХІХ ст. Своєю багатогранною творчою працею засвідчив широкому загалу на існування та активний розвиток етнографії та фольклористики на Півдні України, першим зробив бібліографічний огляд етнографічних статей регіону.
Музей «Літературне Придніпров’я» – острівець пам’яті про видатного українця. Тут постійно проводяться літературні та мистецькі виставки, присвячені пам’ятним датам, пов’язаним з життям та творчістю І. Манжури: «Останній мандрований поет» (1991), «З народних уст зібрав і у вірші склав» (1998), «А єсть ще велетні душею» (2001), «Автограф» (2003), «Казки Придніпров’я» (2004). З 1998 р. експонується постійно діюча інтер’єрна міні-виставка «Степовий Парнас. Редакція катеринославської літературно-громадської газети «Степь» (1885-1886)», де зібранні найцінніші матеріали про І. Манжуру, як одного з членів редколегії газети, представлено коло культурної інтелігенції краю.
Сьогоднішня виставка – новий етап вшанування пам’яті видатного українського поета, вченого-фольклориста. Вона демонструє основні здобутки, які І. Манжура привніс в розвиток вітчизняної фольклористики та літератури ХІХ ст., що посприяли інтелектуальному та духовному розвою України. На виставці паралельно поєднується сучасність та автентичність: раритетні матеріали з фонів ДНІМу (зібрані ще Д. І. Яворницьким журнальні томи «Киевской старины», «Русской старины», «Этнографического обозрения», фольклорні збірники М. Драгоманова, В. Антоновича, О. Потебні, І. Манжури, Б. Грінченка, книжкові, періодичні видання ХІХ ст. з прижиттєвими публікаціями фольклорно-етнографічних матеріалів, літературних творів І. Манжури, в яких він «істиха заспівав», як поет, наукових досліджень та мемуарів видатних вчених, присвячених І. Манжурі, датованих 1870-1920 рр.; унікальний автограф – рукопис І. Манжури «Дикий поп» та книга з автографом поета «Лиха Година», зразки образотворчого мистецтва та етнографії ХІХ ст., оригінали світлин) та мистецька виставка робіт майстрів графічного різця та пензля Клубу «Кобзар». Панорама ексклюзивних художніх робіт Василя Хвороста, Анатолія Дерев’янка, Анатолія Худякова, Сергія Алієва-Ковики, Ірини Колядіної, Анатолія Гармаша, Олександра Василенка, Андрія Соколенка та ін., виконаних виключно для ювілейної виставки, талановито стверджує, що ім’я І. Манжури спонукає до творчості все нові й нові покоління митців.
Казкова карта України неможлива без казок Нижньої Наддніпрянщини, їх непересічних героїв, серед яких непереможний Трьомсин Богатир. Перенестися у казковий світ Придніпров’я допоможе казкова кімната, оформлена малюнками за сюжетами народних казок Нижньої Наддніпрянщини художника С. Алієва-Ковики. Бо тільки казка через тисячу мрій поведе у майбуття.
Відкриття виставки завершить концерт української народної пісні (викладачі та студенти консерваторії ім. Глінки; керівник – Катерина Миколайко).
Автор проекту: Н. Є. Василенко, старший науковий співробітник музею «Літературне Придніпров’я»
