Після оточення радянських частин 6 і 12 армії в районі Умані, які обороняли напрямок на Дніпропетровськ, німецько-фашистські війська почали стрімко просуватись вперед і вийшли на кордони Дніпропетровщини. 13 серпня 1941 р. вони окупували залізничну станцію П’ятихатки, 15 серпня м.Кривий Ріг, а 19 серпня вже вийшли на підступи до обласного центру. Механізованим частинам 1 танкової групи фельдмаршала фон Клейста протистояли недостатньо озброєні частини Резервної армії під командуванням генерал-лейтенанта Н.Є.Чібісова, які формувались в містах області. Армії було підпорядковане і Дніпропетровське артилерійське училище, яке було створено 30.06.1941 р. у м.Дніпропетровську на базі АКУКС (Артилерійських курсів удосконалення командного складу) (ДАУ) на чолі з комбригом М.О.Петровим. Курсантами училища стали студенти 4-5-х курсів технічних вузів міста: Гірничого інституту, Будівельного, Залізничного транспорту. З серпня відповідно наказу командуючого Південного фронту училище зайняло позиції для оборони міста, з 20 серпня брало участь в бойових діях проти німецько-фашистських військ. В ніч на 25 серпня курсанти відступили на лівий берег і до 14 вересня вели бої в районі заводу ім.Комінтерна — селища Воронцовка та Нижньодніпровського залізничного вузла. За проявлену стійкість, мужність і відвагу училище було нагороджено орденом Червоного Прапора.
В експозиції зали №7 представлені урядові нагороди, фотокартки, документи, особисті речі курсантів, офіцерів училища та представників інших військових частин, учасників оборони міста.
