З 1919 року українське Закарпаття входило до складу Чехословаччини. Саме у її складі було створено автономну територію під назвою “Підкарпатська Русь”. Конституційний закон, незважаючи на прохання автономної Української Народної Ради від 17 листопада 1938 р., залишив для Закарпаття стару назву “Підкарпатська Русь”. Урядовим декретом автономії від 1 січня 1939 року було запроваджено і нову назву держави – Карпатська Україна, яка вживалася поряд зі старою.
З 11 жовтня 1938 року до 14 березня 1939 року Карпатська Україна була автономною державою у складі федеративної Чехословаччини. Конституційний закон ЧСР від 22 листопада 1938 року вводив у Закарпатті подвійне громадянство – громадяни Карпатської України були водночас і громадянами ЧСР.
В ніч з 13 на 14 березня хортистська Угорщина за підтримку Німеччини розпочала війну проти Карпатської України. За цих умов урядові Карпатської України не залишалось нічого іншого, як проголосити 14 березня 1939 року Карпатську Україну незалежною державою.
Це проголошення було затверджене 15 березня 1939 року Соймом Карпатської України як законодавчим органом у столиці м. Хусті. Перший Сойм проголосив Карпатську Україну республікою з президентом, обраним Соймом. Сойм обрав А. Волошина президентом Карпатської України, створив уряд і армію. Державною мовою було проголошено українську і затверджені державні символи: прапор, герб і гімн.
В експозиції зали №5 представлена міні-виставка, яка включає в себе кольорову карту Карпатської України (15 березня 1939 року, фотокопія), знаки-обереги з регіону Карпатської України, буклет Я. Семотюка “Українські військові нагороди” (Торонто, Канада, 2004 р.). Буклет відкритий на сторінці, де показаний “Хрест Карпатських Січовиків”. Він був випущений в 1969 році центральним Проводом Братства Карпатських Січовиків для всіх вояків Карпатської Січі.
