Книжкова виставка до 100-х роковин Голодомору 1921-1923 рр.; 90-х роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 рр.; 75-х роковин Голодомору 1946-1947 рр.
Чергова книжкова виставка відкрита в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького. Вона приурочена до 100-х роковин Голодомору 1921-1923 рр.; 90-х роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 рр.; 75-х роковин Голодомору 1946-1947 рр.).
Виставка має на меті актуалізувати поширення правди про злочини, вчинені тоталітарним режимом, порушення прав людини й громадянина, задля збереження колективної історичної пам’яті.
Голодомор 1921-1923 рр. в УСРР був спричинений посухами 1921 та 1922 рр., післяреволюційною розрухою, політикою хлібозаготівель (продрозверстка) та надмірним вивозом хліба за межі України.
Починаючи з січня 1922 р. «Місія Нансена» надавала різносторонню допомогу виснаженим голодом людям. В обласних і районних містах України діяли безкоштовні їдальні, надавалася адресна допомога продуктами та одягом. Були організовані поставки зернових для майбутніх посівних робіт. Одним із заходів було створення видатним норвежцем сільськогосподарської станції в селі Михайлівка Криворізького повіту (нині це Апостолівський район Дніпропетровської області). Станція отримала назву «Перша землеробська станція доктора Нансена», у 1953 р. була реорганізована у птахофабрику.
Слід підкреслити, що діяльність Фрітьофа Нансена суттєвим чином вплинула на перебіг подій в Україні. Він багато зробив для порятунку голодуючих. Принципова позиція та рішучість цієї мужньої особистості є гідним прикладом для наслідування.
Голодомор 1932-1933 рр. – одна з найтрагічніших сторінок минулого України. Голод в УРСР розпочався взимку 1931 р., набув масового поширення упродовж 1932-1933 рр. Основою причиною голоду в Україні стало повернення до економічно необґрунтованої та політично скомпрометованої політики продрозверстки. Отже, другий комуністичний штурм, який включав примусову колективізацію, нещадне грабування селян шляхом запровадження продрозкладки, депортацію і винищення заможних господарів, створення нестерпних умов життя, призвів до повної дезорганізації сільського господарства, що досягла найвищої точки під час Голодомору 1932-1933 рр.
26 листопада 1998 р., згідно з Указом Президента України, встановлено День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні (цим днем є четверта субота кожного листопада). Всеукраїнська акція «Запали свічку» – у пам’ять про померлих людей. У 2006 р. Верховна Рада України прийняла Закон про визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом. У Києві було створено величний Меморіал пам’яті жертв Голодомору.
Голод 1946-1947 рр. в УРСР – третій за доби СРСР масовий голод в Україні. За директивами союзного центру Україні було наказано здати у посушливому 1947 р. 362 млн. 750 тис. пудів зерна, але республіка змогла поставити тільки 62,4 % запланованого. За далеко не повними даними, від голоду 1946-1947 рр. загинуло понад 1 млн. осіб, причому найбільше – саме серед селян-виробників хліба.
Вшанування пам’яті українців, знищених у XX столітті, є одним із найважливіших завдань політики історичної пам’яті сьогодні. Кількість жертв кожного з масових голодів неможливо визначити з усією точністю, цифри дискутуються різними дослідниками. Але сьогодні дослідники вже оперують приблизними, але мінімальними цифрами жертв: 1921-1923 рр. – не менше 1 мільйона; 1932-1933 рр. – не менше 4-6 мільйонів; 1946-1947 рр. – не менше 1,5 мільйони осіб.
Голодомори в Україні – це трагічне явище, про яке ми не можемо і не сміємо забувати. Книжкова виставка репрезентує основні видання на цю тему, які з’явилися в Україні та на Заході протягом останніх 30-ти років. Літературу на цю тему можна розділити на три категорії: енциклопедичні та довідкові видання, наукові дослідження (монографії, збірники, археографічні видання) та історико-публіцистичні дослідження.
Передусім на виставці представлені фоліанти енциклопедично-довідкового видання «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. в Україні», які розподілені по областях. Це найбільш фундаментальний проект, реалізований за 30 років щодо вивчення та вшанування пам’яті жертв Голодомору. Серед томів спеціально відзначимо том «Дніпропетровська область» (К., 2008), який своїми розмірами нагадує, що саме територія Дніпропетровщини була епіцентром цієї жахливої трагедії.
Необхідно спеціально відзначити фундаментальні наукові роботи дослідників Дніпропетровщини. На виставці представлені, зокрема, монографія Наталії Романець «Репресивна політика радянської влади в українському селі (1925-1939 рр.) (Кривий Ріг, 2014); монографія Валентина Іваненка та Наталії Романець «Дніпропетровщина і «великий перелом» на селі кінця 1920 – початку 1930-х рр.» (Д., 2009), а також колективне видання (Н. Романець та ін.) «Великий перелом» на селі: фінал селянської революції (1929-1933 рр.)» (Черкаси, 2017).
Окрема низка видань репрезентує регіональні та локальні аспекти Голодомору. Перебіг трагічних подій конкретно на теренах Криворіжжя висвітлює ґрунтовна робота Олександра Мельника «Голод: Хроніка, документи та матеріалу голоду 1921-1923, 1932-1933 рр. на Криворіжжі» (Кривий Ріг, 2003). Відмітимо також: книгу «Трагедія століття: Голодомор 1932-1933 рр. на Миколаївщині» (Миколаїв, 2003); книгу «Чорні жнива. Голод 1932-1933 рр. у Валківському та Коломацькому районах Харківщини. Документи, спогади, списки померлих», підготовлену Східноєвропейським дослідним інститутом імені В.К. Липинського у Філадельфії (Київ – Харків – Нью-Йорк – Філадельфія, 1997). Цій скорботній темі присвячений тематичний випуск № 59 наукового збірника «Минуле і сучасне Волині та Полісся» під назвою «Голодомор в Україні 1946-1947 рр.: причини, перебіг, наслідки. Західна Україна в контексті Голодомору» (Луцьк, 2016).
Монографія М.Е. Кавуна «Сади та парки в історії Дніпра. Севастопольський парк – міський пантеон Дніпра. Історія. Пам’ять. Мартиролог» (Д., 2020). В цій книзі в спеціальному розділі на підставі архівних джерел локалізується територія Севастопольського кладовища, як місця поховання не менше 2000 осіб – жертв Голодомору 1932-1933 рр. Це місце – поки що єдина, доведена архівними джерелами, така скорботна локація на теренах міста Дніпро.
Репрезентована на виставці низка археографічних видань, які містять публікації історичних джерел різних видів. Це, зокрема, «Український Голокост 1932-1933 рр.: свідчення тих, хто вижив» (К., 2010, упорядники о. Юрій Мицик, Микола Чабан). Це видання здійснене під егідою Канадського інституту українських студій Альбертського університету (Едмонтон) та Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Фундаментальне археографічне видання «Пам’ять народу: Геноцид в Україні голодом 1932-1933 рр. Свідчення: в 2-х книгах», підготовлене Асоціацією дослідників голодоморів в Україні та Інститутом історії України НАНУ (К., 2009).
Також відмітимо археографічні видання: «Голодомор 1932-1933 рр. в Україні. Документи і матеріали» (К., 2007, упорядник Руслан Пиріг); книга Романа Сербина «Голод 1921-1923 рр. і українська преса в Канаді. Джерела з новітньої історії України» (Торонто – Київ, 1992); книга «Людяність у нелюдяний час», присвячена доброчинцям, які у 1932-1933 рр. допомагали вижити тим, хто голодував (К., видавництво «Смолоскип», 2008); археографічне видання, яке містить документи та спогади очевидців «Смертю смерть подолали. Голодомор в Україні 1932-1933 рр. (упорядники П.П. Панченко, М.М. Вівчарик, А.І. Голуб, М.А. Журба та ін.) (К., 2003).
Значний сегмент виставки займають історико-публіцистичні дослідження теми, які мають дуже велику інформаційну та культурну вагу. Звернемо увагу на те, що перші кроки в дослідженні теми та інформуванні широкої громадськості 30 років тому розпочалися саме з публіцистичних видань. На виставці представлені, зокрема, книги «33-й. Голод. Народна книга-меморіал» (К., 1991); «Злочин» (упорядник П. Кардаш) (Мельбурн – Київ, 2003); книга Семена Старіва «Страта голодом» (переклад з англійської) (К., 2002).
Голодомори XX ст. в Україні, спричинені політикою тоталітарного режиму, завжди будуть болючою раною національної пам’яті. Багато аспектів даної теми ще чекають своїх сумлінних дослідників. Книжкова виставка в бібліотеці музею, підбиває певні результати та репрезентує досягнення українських та зарубіжних дослідників в осягненні цієї теми. Це є певний підсумок та дороговказ на майбутнє.
Книжкова виставка працює до кінця 2021 р. в приміщенні Наукової бібліотеки ДНІМ ім. Д.І. Яворницького, за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 18, 1 поверх.
І.М. Гурова, зав. науковою бібліотекою ДНІМ,
М.Е. Кавун, зав. відділом ДНІМ «Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області»
