В науковій бібліотеці Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького відкрита чергова книжкова виставка. Вона присвячена 30-річчю від дати затвердження Малого державного герба України постановою Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р.
Малий державний герб – тризуб – має винятково давню історичну традицію, й сягає часів Київської Русі.
30 років тому Україна, затвердивши тризуб як Малий державний герб, та одночасно проголосивши його основним елементом майбутнього Великого державного гербу України, проголосила символічну тяглість української історії та державності від княжих часів Київської Русі до наших днів. Це рішення мало винятково важливе, навіть, сакральне значення для утвердження національної самосвідомості новітнього часу.
Постанова Верховної Ради України 1992 р., водночас, означала повернення до державної символіки УНР часів Української революції 1917-1921 рр.
104 роки тому, 12 лютого 1918 р., УНР прийняла Володимирів тризуб як герб української держави. Це рішення мало як внутрішньополітичне, так і зовнішньополітичне значення. З визнанням УНР на міжнародній арені ще більш актуальним стало вироблення державного символу, який би став своєрідним маркером країни. Саме тоді, на початку 1918 р. виникає дискусія з приводу того, яким має бути державний герб.
Особливої актуальності питання державного герба набуло після проголошення незалежності УНР 22 січня 1918 р. Четвертий Універсал називав УНР «самостійною, ні від кого не залежною вільною суверенною державою українського народу».
Серед варіантів державного герба, крім тризуба, пропонувалися печатка Війська Запорозького з зображенням козака з мушкетом, а також зображення Архистратига Михаїла, який був покровителем Києва. Водночас, Михайло Грушевський висловлював бачення, щоб державний герб був модерним, ємним і не схожим на історичні попередники.
Тому були висловлені інші пропозиції щодо державної символіки. Зокрема, пропонувалося взяти за основу елементи державної символіки США (на синьому полі герба помістити золоті зірки за кількістю земель України або літер у слові Україна). Також пропонувалося врахувати досвід Франції (на синьому полі герба розмістити літеру «У» або абревіатуру «УНР».
У період дискусії з приводу державного герба виникла потреба емісії національної валюти УНР, і тому питання набуло ще більшої гостроти. Видатний український графік Георгій Нарбут розробив дизайн першої української банкноти номіналом 200 карбованців. В оформленні банкноти Нарбут використав і тризуб, і київську кушу.
З цього часу почалося розповсюдження тризуба як «нового старого» символу української державності. 12 лютого 1918 г. українська влада зупинила врешті-решт свій вибір саме на тризубі.
Історія тризуба, як державно-політичного символу, зазнала якісного продовження 19 лютого 1992 р., коли він був затверджений Малим державним гербом України. Слід відзначити й дату 28 червня 1996 р., коли була прийнята Конституція України, де окремою статтею тризуб вкотре легітимовано як державний символ.
На книжковій виставці представлені основні видання, присвячені тризубу і в цілому державній символіці України, видані за останні 30 років.
Окремим блоком виступають науково-популярні видання часів Перебудови та проголошення Незалежності України кінця 1980-х – початку 1990-х років. Це брошури «Пояснення тризуба», «Символіку не вибирають – її успадковують» та інші. Вони зіграли велику роль у поширенні історичної інформації про тризуб серед широких верств населення.
Окремо слід виділити монографічні видання – дослідження державної символіки України, зокрема монографію професора Володимира Сергійчука та монографії професора Георгія Шаповалова.
Нарешті, окремий блок видань складають енциклопедичні та узагальнюючі видання періоду 2000-х років, коли тризуб уже утвердився в державній символіці. Це, зокрема, книги «Наш герб», «Відзнаки Президента України», «Українська військова символіка», «Військові нагороди України» та ін. Вони демонструють еволюцію використання державного герба в системі державних нагород тощо.
Український тризуб – символ тяглості та незборимості державної традиції українського народу довжиною у більше ніж тисячу років.
Виставка працює до травня 2022 р. в приміщенні Наукової бібліотеки ДНІМ ім. Д.І. Яворницького, за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 18, 1 поверх.
І.М. Гурова, зав. науковою бібліотекою ДНІМ,
М.Е. Кавун, зав. відділом ДНІМ «Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області»
