У науковій бібліотеці Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького відкрита чергова книжкова виставка. Незважаючи на воєнний час, ми продовжуємо знайомити читачів з новими надходженнями літератури та цінними історичними виданнями.
Виставка присвячена двом пам’ятним датам травня – Міжнародному Дню музеїв (18 травня) та Всеукраїнському Дню краєзнавства (28 травня).
Краєзнавчий рух має велике значення в розбудові й утвердженні української державності, адже любов та знання історії «малої Батьківщини» є шляхом до осягнення історичного минулого цілої країни. В Україні авангардна роль в краєзнавчому русі належить творчій професійній організації – Національній Спілці краєзнавців України (голова Спілки з 2012 р. – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, О.П. Реєнт).
Спілка об’єднує дослідників рідного краю, котрі опікуються збереженням вітчизняних святинь, пам’яток історії та культури, розвивають музейництво та колекціонування, проводять активну просвітницьку діяльність, повертають із небуття імена видатних співвітчизників, відкривають маловідомі сторінки історії, здійснюють велику патріотичну роботу серед молоді.
Краєзнавство має, крім науково-дослідницької, також інші важливі функції – пізнавальна, світоглядна, людинотворча тощо. Мета краєзнавця – розкрити історію «малої Батьківщини» в усій її оригінальності й неповторності, засвоїти досвід попередніх поколінь та уроки історії, сприяти аналізу тенденцій і закономірностей історії України на локальному рівні. Але завдання краєзнавства ширше – спираючись на історичні знання, підтримувати в ньому високі гуманістично-духовні ідеали й загальнолюдські цінності, впливати на формування у молодого покоління самостійного й свідомого вибору власної перспективи. Подвижницька праця краєзнавців закладає міцний фундамент національної свідомості.
Для нашого музею ці дві – День Музеїв та День краєзнавства – нерозривно пов’язані та мають гармонійне поєднання. Адже багато десятиліть XX століття Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького був головним осередком історико-краєзнавчих досліджень на Придніпров’ї. Протягом 1950-1970-х років публікації в періодичній пресі та науковій літературі здебільшого мали ідеологічне забарвлення та відображали передусім революційне минуле краю. Натомість історичний музей був центром, де трохи осторонь ідеологічного пресингу поєднувалися різноаспектні краєзнавчі дослідження. Зокрема, слід відзначити археологічні дослідження І.Ф Ковальової та Л.П. Крилової, путівники по місту (які витримали 4 перевидання), авторами яких були Г.П. Ватченко та Г.І. Шевченко, та низку інших праць.
Активізувалася краєзнавча робота у 1960-х роках – після створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури та залучення широкої громадськості і науковців до написання тому «Дніпропетровська область» багатотомного видання «Історія міст і сіл Української РСР».
В середині 1980-х років відкрилися нові можливості для творчої праці істориків та краєзнавців. Однією з перших робіт у цьому напрямі слід вважати публікацію з передмовою професора М.П. Ковальського праці Д.І. Яворницького «История города Екатеринослава». У тому ж 1989 році обласна наукова бібліотека відкрила відділ краєзнавчої літератури (перша завідувач відділу – Н.М. Титова, нині багаторічний директор бібліотеки). Вслід за відкриттям кафедри історії України (1989 р.) в ДДУ (нині ДНУ імені Олеся Гончара), нею було проведено обласну краєзнавчу конференцію, матеріали якої були видані окремою збіркою. Кафедру очолила доктор історичних наук, професор Г.К. Швидько, яка надалі кілька десятиліть очолювала краєзнавчий рух в нашій області.
У 1990 році було створено Всеукраїнську (нині Національну) Спілку краєзнавців на чолі з академіком НАН України П.Т. Троньком. На виставці представлені книги П.Т. Тронька, монографії про цього визначного історика та громадсько-політичного діяча, а також видання документів Національної Спілки краєзнавців.
Для дніпропетровських краєзнавців 1990 рік був відзначений науковою конференцією до 500-річчя Запорозького козацтва, науковою конференцією до 135-річчя академіка Д.І. Яворницького, створенням краєзнавчого клубу «Ріднокрай» при краєзнавчому відділі ДОУНБ. Беззмінний голова клубу три десятиліття – професор Г.К. Швидько (на жаль, пішла з життя в березні 2022 р.) .
До цього періоду краєзнавчих досліджень на Придніпров’ї відносяться дослідження професорів Ю.А. Мицика, А.М. Поповського, В.С. Савчука, І.С. Стороженка, краєзнавців М.П. Чабана, В.С Мороза, А.К. Фоменка, Г.М. Омельченка, І.М. Шаповала, П.М. Богуша, М.П. Жуковського, М.С. Богомаза, С.В. Абросимової, Л.М. Чурилової, В.І. Лазебник, В.В. Буряк та інших. Частина видань цих авторів представлена на книжковій виставці.
Багаторічний заступник директора ДНІМ з наукової роботи, кандидат історичних наук В.М. Бекетова (на жаль, трагічно пішла з життя в жовтні 2017 р.), два десятиліття очолювала наукові історико-краєзнавчі дослідження в музеї, зокрема присвячені вивченню життя та діяльності академіка Д.І. Яворницького. На виставці представлено, зокрема, збірник основних наукових праць В.М. Бекетової, виданий у пам’ять про цю непересічну особистість.
Сьогодні наукові співробітники музею намагаються продовжувати кращі традиції історико-краєзнавчих досліджень, закладені попередниками. На виставці представлені роботи останніх років. Це, зокрема, книги В.І. Лазебник «Почесні громадяни міста Катеринослава» (2020), «Міський голова: від Катеринослава до Дніпра» (2020), «Міський будинок» (2021, співавтор – В.С. Старостін), книга М.Е. Кавуна «Сади та парки в історії Дніпра. Севастопольський парк – міський пантеон Дніпра. Історія. Пам’ять. Мартиролог» (2020) та інші видання.
Незважаючи на сьогоднішні «темні часи», науковці музею продовжують кропіткі дослідження історичного минулого краю. Маємо впевненість, що попереду нас чекають нові статті та видання, різнопланові та розраховані на широку аудиторію мешканців та гостей міста та краю.
Книжкова виставка працює до серпня 2022 р. у приміщенні Наукової бібліотеки ДНІМ ім. Д.І. Яворницького, за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 18, 1 поверх.
І.М. Гурова, зав. науковою бібліотекою ДНІМ,
М.Е. Кавун, зав. відділом ДНІМ «Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області».
