1 серпня відбудеться відкриття мінівиставки «Російська імперія в Першу світову війну: надпотуга, криза та крах» до 110-річчя початку Першої світової війни 1914-1918 рр.
Перша світова війна – це глобальний конфлікт, який тривав з 28 липня 1914 р. по 11 листопада 1918 р.; по різні сторони опинилося 38 держав, а до військових лав призвали близько 60 млн вояків, що робить цю війну однією із найбільших в історії людства.
Російська імперія вступила в цю війну 1 серпня (19 липня) 1914 р. після оголошення їй війни Німеччиною. Царська росія через великий демографічний, економічний, військовий потенціал розглядалася своїми союзниками – Англією та Францією – як неподолана сила, як «паровий каток Антанти», що знищить війська Німеччини та Австро-Угорщини одним потужним ударом.
Зі свого боку російське військово-політичне керівництво розглядало участь у війні як засіб зміцнити своє зовнішньополітичне положення та авторитет на внутрішньому фронті (дещо похитаний після невдалих результатів Російсько-японської війни 1904-1905 рр. та Балканських війн 1912-1913 рр.); блискавична перемога та територіальні здобутки (Західна Україна) мали надати новий імпульс російському суспільству і об’єднати його навколо особи російського імператора Миколи ІІ.
Однак розрахунки військових як країн Антанти, так і Троїстого союзу на блискавичну війну виявилися хибними. Швидкострільна артилерія, автоматична зброя, колючий дріт тощо – змінили характер війни, яка стала позиційною – війною на виснаження.
еправильним був розрахунок союзників по Антанті на безмежні матеріальні і людські ресурси росії. Російська армія зазнавала військову поразку за поразкою, в технічному плані критично залежала від своїх союзників і навіть, здавалося б, безмежний мобілізаційний ресурс насправді виявився ефемерним.
Із середини 1915 р. через ряд військових поразок (відступ з Польського виступу) російське командування змушене приступити до формування з ополченських дружин (військових формувань, що займалися гарнізонною службою, укомплектованих вояками старшого віку або маючих обмеження по здоров’ю) повноцінних піхотних дивізій і артилерійських бригад, та прикидання їх на фронт для заміни розбитих частин. Серед бійців цих підрозділів були і наші земляки: Ілля Васильович Біличенко та Михайло Якович Ємець, які проходили до цього службу в 74-й Катеринославській ополченській дружині в м. Севастополі.
«Паровий каток Антанти» насправді виявився «колосом на глиняних ногах». Війна призвела до системної політичної, економічної, соціальної, а з грудня 1916 р. продовольчої та енергетичної кризи в росії, яка завершилася в лютому 1917 р. революцією. Отже, участь у світовій війні, що мала зміцнити владу імператора Миколи ІІ, призвела до повалення його влади, а згодом і зникнення назавжди з політичної мапи світу російської імперії.
Ця сторінка історії наших земель сьогодні є актуальною, бо доводить, що якою б на перший погляд сильною не була б імперія, війна – це складне випробування, яке виснажує і руйнує колоніальні кровожерливі режими, навіть ті, які були на стороні переможців. «Російська наддержава» часто у власній історії терпіла поразки від, здавалося б, слабших, супротивників. Зараз увесь демократичний світ спостерігає, як український народ щодня своєю боротьбою спростовує те, що сучасна путінська росія – це нездоланна надпотуга. Буде наша Перемога і росія вкотре програє!
