У науковій бібліотеці Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького відкрита чергова книжкова виставка. Вона присвячена важливій історичній даті – 125-річному ювілею від дня відкриття Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».
12 жовтня виповнюється 125 років від часу відкриття першого вищого навчального закладу нашого міста й краю – Катеринославського вищого гірничого училища, а нині Національного університету «Дніпровська політехніка».
Юридично гірничий вуз під назвою «Катеринославське вище гірниче училище» було засновано влітку 1899 року. 4 (16 за новим стилем) червня 1899 року Державна Рада Російської імперії отримала «Височайше затверджене положення про відкриття вищого гірничого училища у м. Катеринослав». У ньому йшлося, зокрема: «2. Доручити Міністру землеробства та Державних майн відкрити перший курс зазначеного навчального закладу у вересні 1899 р.». Катеринославське вище гірниче училище (КВГУ) було офіційно відкрито 30 вересня (12 жовтня за новим стилем) 1899 року. Це фактична дата заснування вищого навчального закладу.
За конкурсом на перший курс було прийнято лише 77 осіб. Це був перший вищий навчальний заклад у місті, який готував фахівців для гірничопромислової галузі всього Півдня тодішньої Російської імперії. Першим директором училища був призначений гірничий інженер С.М. Сучков (1899-1908 рр.), а другим директором був професор геології М.Й. Лебедєв.
Урочиста церемонія закладення комплексу Гірничого училища відбулася через рік, 19 серпня 1900 року. Було навіть влаштовано спеціальний сніданок із цього приводу. Перші корпуси Катеринославського вищого гірничого училища були збудовані у 1900–1901 роках. у південно-західній частині величезного простору Соборної площі. Фасадом на Соборну площу виходив лише головний корпус. Автором проєкту корпусів виступив знаменитий харківський зодчий, академік архітектури О.М. Бекетов.
Головний та хімічний корпуси КВГУ були побудовані лише за один рік. У вересні 1901 р. було введено в експлуатацію хімічний корпус, а згодом – частину головного корпусу вищого гірничого училища.
7 (19) травня 1912 р. Державна Дума Російської Імперії після тривалого обговорення ухвалила Закон про перетворення КВГУ на Катеринославський гірничий інститут (КГІ). 17 (30) червня цього року цей закон затвердив імператор Микола ІІ.
З першого року існування гірниче училище та надалі інститут вели активну наукову діяльність. З 1905 почали видаватися «Известия Екатеринославского высшего горного училища» (з 1912 року – інституту). До 1917 року вийшло 23 випуски «Известий». Було опубліковано близько 500 наукових праць, у тому числі монографій та підручників.
Стали формуватися окремі наукові школи та напрямки. Наприклад, Ярослав Грдіна став одним із засновників кібернетики, О.М. Терпігорєв – засновником школи гірничого мистецтва, В.А. Гуськов – школи збагачення корисних копалин, П.М. Леонтовський – школи маркшейдерів, М.Й. Лебедєв – школи геологів, П.Г. Рубін – металургів, Л.В. Писаржевський – електронна хімія.
Надалі виш багато десятиліть іменувався «Дніпропетровський гірничий інститут», згодом став Гірничою академією України, у 2002 р. – Національний гірничий університет, а з 2019 р. – НТУ «Дніпровська політехніка».
Тісний історичний зв’язок пов’язує першу вищу школу Придніпров’я та Музей імені Поля (нині Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького). Процес виникнення музейного закладу проходив значною мірою за допомоги першого вишу, передусім, заснованого на його базі Катеринославського наукового товариства (КНТ). КНТ виникло в стінах гірничого училища 19 травня 1901 р.
Катеринославське наукове товариство – перша організація наукової еліти міста. Товариство об’єднало наукову інтелігенцію, владу та фінансово-ділову еліту. У широкому розумінні це був перший успішний досвід комунікації ділової та наукової еліти міста, який приніс вагомі плоди. Наукове товариство було причетне до заснування низки установ, у тому числі – Обласного музею імені Поля (нині ДНІМ імені Д. І. Яворницького).
Ідея Музею імені Поля спочатку визріла саме всередині Катеринославського наукового товариства. Перша доповідь, прочитана 19 травня (1 червня за новим стилем) 1901 року на засіданні Товариства – доповідь його голови, професора В.В. Курилова «Про заснування Науковим Товариством у Катеринославі Ботанічного саду з музеями природничо-історичним та археологічним». Цікаво, що у доповіді професора В.В. Курилова пропонувалося з цією метою віддати частину Потьомкінського саду та палацу (нині парк імені Шевченка та Палац культури студентів). Саме у палаці у 1849 році було засновано перший «Громадський Музеум», від якого веде відлік своєї хронології сучасний ДНІМ імені Д.І. Яворницького.
Згодом, пройшовши низку обговорень, ця ідея змінилася. У 1902 р. Катеринославське губернське Земство офіційно заснувало Обласний Музей імені Поля. Музей утворили як єдину структуру, саме краєзнавчого характеру, але він спочатку підпорядковувався Катеринославському науковому товариству. Корпус Музею було вирішено збудувати на Соборній площі, напроти корпусів гірничого училища.
1902 року на посаду директора Музею імені Поля був запрошений відомий фахівець з історії запорізького козацтва Дмитро Іванович Яворницький. Надалі він керував музеєм до 1933 року. Дмитро Яворницький відстоював принципово іншу концепцію розвитку Музею Поля, ніж це планувалося спочатку у надрах Катеринославського наукового товариства. Він був прихильником саме історичного музею, а основні зусилля зосередив на формуванні колекцій за трьома напрямками: запорозькі старожитності, культові предмети та археологічні колекції.
У 1903-1905 рр. навпроти корпусів Гірничого училища постала імпозантна будівля Музею імені Поля у стилі давньогрецької архітектури. Архітектором будівлі виступив професор Гірничого училища Г. І. Панафутін.
Отже, між першою вищою школою Придніпров’я та першим і провідним історичним музеєм краю існує тісний історичний зв’язок, який проявився в ідейному, інституціональному та навіть в архітектурному аспектах.
Книжкова виставка складається з двох частин. Перша частина – рідкісні видання першої третини ХХ ст., пов’язані зі становлення гірничого училища, а згодом – інституту. Це, зокрема, випуски «Известий» та наукових записок Гірничого інституту, монографії професорів П. Г. Рубіна, Я. І. Грдини та інших. Звертають на себе увагу видання звітів Катеринославського наукового товариства. Друга частина виставки – історіографічні та археографічні праці, які висвітлюють історію першої вищої школи Придніпров’я. Зокрема, це монографія «Історія і сучасність Національного гірничого університету» (2009) та збірник документів та матеріалів «Академік Д. І. Яворницький та перша вища гірнича школа України» (2004).
Книжкова виставка працює до кінця листопада 2024 р. у приміщенні Наукової бібліотеки ДНІМ ім. Д.І. Яворницького, за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 18, 1 поверх.
Максим Кавун, кандидат історичних наук, зав. відділом ДНІМ
«Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області»,
Ірина Гурова, зав. науковою бібліотекою ДНІМ
