Музей історії міста Дніпродзержинська існує 40 років. Фонди довоєнного музею, який існував з 1927 р. як музей історії революції, в період окупації були повністю знищені. Зараз ми маємо фонди, які скомплектовані після повторного відкриття музею в 1959 р. Тобто, в більшості своїй вони складаються із документальних та фотодокументальних матеріалів, а речовий фонд становить близько 25%. Це пояснюється тим, що серед музейних колекцій переважають комплекси людей, чиє життя та діяльність пов’язані з історією міста: революціонерів та ветеранів Компартії України, ветеранів другої світової війни, передовиків виробництва, а вони (комплекси), в свою чергу, складаються, переважно, з документів та фотографій. На сьогоднішній день фонди нараховують близько 90 тисяч одиниць збереження. Виходячи із складу фондів і потреб у роботі, ми й створюємо свої каталоги.
Це, насамперед, інвентарна картотека, яка складається із карток наукового опису музейних предметів. Вона включає в себе фонди музею в порядку із запису в книгу вступу. Найбільш цінні музейні предмети фотографуються і контрольні знімки наклеюються на картки. Обов’язковими є і контрольки негативів. Археологічні предмети, як правило, супроводжуються малюнками. По мірі надходження додаткової інформації картки наукового опису в процесі каталогізації удосконалюються.
Найоб’ємнішим є систематичний каталог, який створюється за хронологічно-тематичним принципом. Він охоплює всі фонди музею. Але через те, що музей у новому приміщенні працює лише 13 років, із яких близько трьох пішло на більш-менш правильне розміщення фондів по сховищах, то і на сьогоднішній день цей каталог ще повністю не створений. А саме, й досі не закінчено оформлення класифікаційної схеми.
Оскільки профіль нашого музею – історія міста і, як вже було зазначено, більшість музейного фонду складають іменні комплекси, дуже важливим для роботи є іменний каталог. Він побудований в абетковому порядку. Кожна картка включає короткі біографічні дані та перелік матеріалів, які мають відношення до цієї особи.
Серед документальних матеріалів інтерес представляє колекція листів Великої Вітчизняної війни, яка нараховує понад 500 одиниць. Підготовлений до друку каталог «Листи війни», який містить перелік листів з фронту, на фронт, листування евакуйованих в тил країни, листування на звільненій території, листи з країн Західної Європи, які визволялись Радянською Армією, а також біографічні дані авторів. Але через відсутність коштів видати його ми не в змозі.
В той же час існують і ряд колекцій речових джерел. Наприклад, української вишивки, нагородних медалей, монет, значків, живопису і скульптури та деякі інші.
Музеєм був виданий проспект «Бабусині візерунки» з розповіддю про українську народну вишивку на зразках вишивки кін. XIX – поч. XX ст. із фондів музею. Зараз колекція, що складається з рушників, чоловічих та жіночих сорочок, вишитих скатертин і простирадлів, нараховує понад 200 одиниць. Ми вважаємо, що видання каталогу української вишивки було б не зайвим саме зараз, в умовах відродження української народної культури і традицій.
Навпаки, стають історією традиції часів існування Радянського Союзу. Тому радянські нагородні медалі зараз, а з часом ще більше, будуть зосереджені лише у колекціонерів, у музеях та в тих родинах, де ще живі їх власники. Каталог нагородних медалей, а їх у фондовій колекції понад 700 одиниць, може бути цікавим для самих ветеранів війни і праці, для вчителів та інших верств населення.
За таким же принципом планується підготувати ще ряд каталогів. Каталожна картка кожного каталогу обов’язково має облікові позначки, тобто облікові номери і місце зберігання того чи іншого музейного предмета.
Зараз ми поступово почали вводити в роботу комп’ютер. Вже кілька років займаємося науковою паспортизацією фондів. Розпочали з найбільш чисельної групи збереження – документальних матеріалів. На порядку денному – перехід на комп’ютерний облік нових надходжень.
Н.П. Сердюк, головний хранитель Музею історії м. Дніпродзержинська
Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи (Збірник тез доповідей та повідомлень Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). — Дніпропетровськ, 1999.
