Зразком подвижницького служіння української інтелігенції вітчизняній культурі та літературі стала родина Косачів. Життя, творчий шлях, громадська і культурно-освітня діяльність трьох українських письменниць – Олени Пчілки (1849–1930), Лесі Українки (1871 –1913), Ольги Косач-Кривинюк (1877–1945) – тісно переплелись з культурним життям Катеринослава початку XX ст.
Проведення фронтального дослідження музейного зібрання, зокрема епістолярних пам’яток (Ф. 10: 8 листів Олени Пчілки до Д. Яворницького. 1904–1928 рр.), архівних джерел (Ф. 24: архів катеринославського українського літературно-артистичного товариства «Просвіта». 1905–1922 рр.), книжкової колекції прижиттєві, катеринославські видання та видання різних років творів Олени Пчілки, Лесі Українки, Ольги та Михайла Кривинюків, Грицька Григоренка, Михайла Драгоманова, у тому числі публікації в літературних збірниках та альманахах, довідникові та літературознавчі видання. (1870-і– 1990-і рр.), періодичних видань (часописи «Рідний край (1905–1916), «Молода Україна» (1908–1914), «Нова Громада» (1906), «Дніпрові хвилі» (1910–1913) з прижиттєвими публікаціями творів та статей письменниць), фото та образотворчих матеріалів, дало можливість виявити цілий комплекс унікальних пам’яток, які стосуються родини Косачів. Є підстава стверджувати, що протягом сторіччя, починаючи з 1905 р., у музеї поступово формувалася тематична колекція матеріалів, які засвідчують та ілюструють факти перебування в краї Олени Пчілки, Лесі Українки, проживання в Катеринославі родини Кривинюків, розкривають активну діяльність членів родини в «Просвіті» по відродженню української культури, дружні і творчі стосунки з громадськими діячами міста Д. Яворпнцьким, Д. Дорошенком, І.Трубою, Т. Романченком та ін.
Основу колекції становлять архівні матеріали, книжкові та періодичні видання. 1870-х – 1920-х рр., зібрані Д. Яворницьким, який і поклав початок її формуванню. Вчений був особисто знайомий з родиною Косачів. Листувався з Оленою Пчілкою, передплачував і друкувався в часописі «Рідний край», який вона редагувала, зустрічався під час її приїздів до Катеринослава, зокрема у 1905 р. на XIII археологічний з’їзд. В подарунок історичному музею, котрий вона називала «духовним осередком, що дає тепло і світло українське», привезла збірку поезій Лесі Українки «На крилах пісень» з власноручним підписом: «Прекрасному історичному музеєві в Катеринославі. Пам’ятка від О. Пчілки. с. Кам’янка. 1915». У книгозбірці Д. Яворницького збереглися видання творів Олени Пчілки: «Думки-мережанки» (Київ, 1885, КН-6921), «Оповідання» (Київ, 1909. КН- 6922), «Байки. Для сім’ї і школи. Вид. 2» (Катеринослав, 1918. КН-5663). Усі вони – бібліографічна рідкість.
На згадку про зустріч у «країні пірамід» (Єгипет. 1910 р.) Д. Яворницький одержав у подарунок від Лесі Українки фото і дерев’яну палицю (Державний літературно-меморіальний музей Лесі Українки у Києві). Ще зовсім юною Леся відвідала Катеринослав 1891 р. разом з матір’ю Оленою Пчілкою та сестрою Ольгою проїздом у Крим. Незабутнє враження на них справила поїздка до Кодацького порогу (Рідний край. – 1908.– № 29. Б. № 10808). Завдяки клопотам Дмитра Івановича влаштувалася на посаду педіатра у земській лікарні Ольга Кривинюк, що разом зі своєю родиною мешкала у Лоцманській Кам’янці протягом 1910–1921 рр. (Ф.Ш- Арх-16744). Була активним членом міської просвіти, входила до її ради, займалася перекладацькою та видавничою діяльністю (Ф. 24. Арх-28339; Арх-28301). Серед книжкової колекції ДІМу зберігаються лише деякі з цих унікальних видань: Леся Українка «Стародавня історія східних народів» (Катеринослав, 1918. КН-1019), О. Кривинюк «Чарльз Діккенс. Різдвяна пісня в прозі, або різдвяне оповідання з привиддями» (Катеринослав, 1918. Б. А1» 6247). Ці та інші видання, які, на жаль, не збереглися у музейному зібранні, разом з повними комплектами українських часописів «Рідний край», «Молода Україна», «Нова громада», «Дніпрові хвилі» довгі роки збирав і зберігав Д. Яворницький. Процес наукового комплектування колекції особливо пожвавився зі створенням у 1983 р. літературного відділу при ДІМі. В результаті постійних пошуків та систематичного збору матеріалів з літературної історії Придніпров’я для створюваного Літературного музею, колекція поповнилась унікальними виданнями, цінними колійними архівними та фотоматеріалами із обмінно-резервних фондів бібліотек Москви, Києва, Харкова, відділу рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, від приватних осіб (Я. Трінчук), літературознавців (М. Мороз, Л. Мірошниченко), постійного комплектування новими виданнями наукової бібліотеки музею.
Склад колекції, яка нараховує близько 100 одиниць, неповний, але становить собою цінний науковий і експозиційний матеріал, особливо враховуючи останнім часом великий інтерес громадськості та науковців до родини Косачів. Зібрані матеріали стануть основою для створення виставки «Катеринослав і родина Косачів», присвяченої 150-річчю з дня народження Олени Пчілки, а з часом займуть гідне місце в експозиції музею «Літературне Придніпров’я».
Н.Є. Василенко, старший науковий співробітник ДІМ
Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.
