Видатний письменник, державний, політичний і громадський діяч. Учасник Другої світової війни (з 3-го курсу Харківського університету у складі студбату 1941 року добровольцем пішов на фронт). Закінчив 1946 року Дніпропетровський університет, навчався в аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. У довоєнні роки працював у районній та обласній комсомольській газетах на Харківщині.
В статі висвітлюються будівництво моста імені 50-річчя Великого Жовтня у місті Дніпропетровську. Розглядаються можливості музейної колекції ДНІМ у висвітленні цієї події: їх наукове використання і експозиційна репрезентативність.
В даній статті на основі музейної колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І Яворницього та архівних матеріалів відтворено життєвий та творчий шлях засновників природного заповідника […]
Здійснено спробу охарактеризувати через музейну колекцію, біографії спортсменів з інвалідністю, відомих призерів Паралімпіад – представників цього спортивного руху з Дніпропетровщини.
В статі висвітлюються загальний процес становлення перших українських політичних партій та суспільних громад України в період з 1989 по 1991 рр. Діяльність місцевих осередків партійної та громадської діяльності на Дніпропетровщині розкривається на підставі музейних колекції ДНІМ, з урахуванням репрезентативних можливостей фондового зібрання.
Серед комплексу заходів щодо оздоровлення і впорядкування грошового обороту особливе місце займають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов чи одне і друге водночас.
У статті на прикладі дослідного господарства Інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук «Поливанівка» на основі аналізу музейної колекції розглянуто історію розвитку тваринницької галузі сільського господарства Дніпропетровщини.
В науково-діловодному архіві нашого музею зберігається службова записка, яку направив академік Д.І.Яворницький, директор Катеринославського крайового музею (тепер – ДНІМ ім. Д.І.Яворницького у Дніпрі), у відповідь на лист Народного комісаріату освіти щодо реформування музейної галузі в республіці. Вважаємо цікавим ознайомити працівників музеїв з цим документом. Подаємо весь документ у передруку, з орфографією того часу. Оригінал – на 5 арк. тексту, надрукованого на друкарській машинці.
Перед Першою світовою війною (1914-1918) в Катеринославі налічувалося чотири клуби азартних ігор. Всі вони постійно були переповнені любителями проводити вечори за грою в лото, карти і, звичайно, на більярді. За скромними підрахунками, в тодішньому Катеринославі щоночі в клубах проводило час понад тисячу осіб. Клуби об’єднували за спільною справою гравців, без різниці статі, віку, звання і стану.
У пострадянському просторі проза І. Багмута опинилася на маргінесах сучасної літератури і зрозуміло чому. Хвиля відродження повертала українському читачеві штучно вилучену за часів диктаторської ідеології літературу модерну. У національний культурний контекст (літературу Придніпров’я) було повернуто імена В. Підмогильного, В. Поліщука, П. Єфремова, Б. Тенети, В. Петрова, Г. Епіка, М. Мінька та інших. Наразі, на наш погляд, необхідно по-новому осмислити літературу кінця 1940 – 50-х, а разом і з тим і творчі біографії письменників, що виходять «за межі формуляру»: «Біографія поета складається як творча вигадка, як життєпис Війона або Рембо. Вона складається поза рамками усталених трафаретів: з голоду, вигнань, блукання» [13, с. 622].
