УДК 069.51:94(477.63) В.М. Бекетова Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького ПРИВАТНІ МУЗЕЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ Розглянуто мережу сучасних музеїв Дніпропетровської області […]
УДК 069.51(477.63) «Яворницький» В.В. ЄКШОВ Меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького (відділ ДНІМ) VI АРХЕОЛОГІЧНИЙ З’ЇЗД В ОДЕСІ:ПРОФЕСІЙНИЙ СТАРТ Д.І. ЯВОРНИЦЬКОГО Розглядається участь Д.І. Яворницького у VI […]
УДК 069.51:94(477.63) В.М. Бекетова Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького Каталогізація музейної колекції козацьких старожитностей та матеріалів щодо увічнення пам’яті про українське козацтво. Окреслено […]
«Тема епох і кінця епохи лягла в основу «Без грунту», мабуть, найдовершенішої, а водночас найпесимістичнішої повісті Домонтовича» Ю. Шевельов[1] «Новий український тлумачний словник» за редакцією […]
УДК [903:72](477) Романчук Дар’я Сергіївна науковий співробітник Дніпропетровського Національного історичного музею До питання семантики зображення стоп на антропоморфних стелах епохи раннього металу Анотація: З переходом від мисливської до […]
УДК 008(477.63) Б32 Бекетова В.М. ШЕВЧЕНКІВСЬКА ПРЕМІЯ ТВОРЦЯМ МУЗЕЮ 1979 РОКУ: ВІХИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА ОНОВЛЕННЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ Зроблена спроба реконструювати події під час докорінного […]
УДК 930.85 Чирич Л.М. ТЕАТРАЛЬНІ ДІЯЧІ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ – ЛАУРЕАТИ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ УРСР ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА (1978 р.) Висвітлюються біографічні відомості, творчий шлях, досягнення лауреатів Державної […]
ВАСИЛЕНКО Н.Є., старший науковий співробітник, відділ-музей “Літературне Придніпров’я” Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького Поема-казка І. Манжури “Трьомсин Богатир” (сучасний погляд на твір) […]
Віяло, що складається, було завезено до Європи з Китаю в ХVІ ст. і тоді ж воно з’явилося в Росії, але постійно увійшло в побут після петровських змін. Під час царювання Катерини ІІ воно стає невід’ємною частиною парадного та вечірнього туалетів. Віяло використовується вже не стільки для навівання прохолоди, скільки стає знаряддям вишуканого кокетства. Воно було незамінним при таємних діалогах закоханих. Було винайдено спеціальну багату мову віяла. Вона називалась «маханням». З часом цей термін став синонімом залицяння. Ті, хто володіли цією мовою, мали спілкуватися без слів.
Перед Першою світовою війною (1914-1918) в Катеринославі налічувалося чотири клуби азартних ігор. Всі вони постійно були переповнені любителями проводити вечори за грою в лото, карти і, звичайно, на більярді. За скромними підрахунками, в тодішньому Катеринославі щоночі в клубах проводило час понад тисячу осіб. Клуби об’єднували за спільною справою гравців, без різниці статі, віку, звання і стану.
