Центральна Рада у Києві під час Української революції не зайнялася вчасно формуванням війська, “все мріючи, – як пише історик та очевидець подій Дмитро Дорошенко, – про якусь особливу демократичну армію — “народню міліцію””.
Село Токівське належить до Грушівської сільської територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області. На жаль, для багатьох воно стало відоме через згадування у новинах про численні ворожі обстріли.
Мемуари або спогади – це специфічний вид джерел, адже на відміну від щоденників, це майже завжди рефлексія автора на певні події і здебільшого через багато років. Проте при критичному аналізі і залученні інших видів джерел спогади стають цінним доповненням будь якого історичного дослідження. Через стилістичні особливості цього виду джерел – літературна мова, опис повсякденності та цікавих моментів, постійна апеляція і взаємодія з читачем тощо – мемуари можна також порекомендувати людям, які зацікавлені певним періодом історії, але не хочуть читати історичну наукову літературу.
Південно – східна частина України для більшовиків часів Української революції 1918-1920 рр. мала особливе значення. У грудні 1919 р. таємнича інструкція Совєта Народних комісарів для більшовицьких агітаторів, яких відправляли в Україну, зазначалося: «Пам’ятайте. Нам конче треба повернути Україну до Росії. Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, сталі й Чорного моря Росія існувати не може. Вона задихнеться, а за нею і совєтська влада і ми з вами».
Повчальна історія за участю Катерини ІІ, Єлизавети Трипільської, Дмитра Яворницького, Олександра Ситника, Михайла Ломоносова, та з можливим продовженням…
В 1928 році австрійці зіграли 2:2 проти збірної міста, і поступилися збірній металістів 3:0. Тоді 14 футболістів і відвідали стіни нашого музею, залишиви відгук в книзі “почесних відвідувачів”. Чи грали вони у футбол з Яворницьким- невідомо, але музей їм сподобався.
«Старий», так званий «жовтий» корпус Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького, настільки звичний городянам, що, здається завжди стояв на Соборній площі. Насправді, цій будівлі трохи більше ста років, і вона приховує не один архітектурний секрет. Про деякі з них сьогодні розповідає кандидат історичних наук, завідувач відділу ДНІМ Максим Кавун.
В доповідній записці від 22 вересня 1917 р. до Центральної ради кадрового інструктора УЦР на Катеринославщині і Херсонщині К.М. Речмидило було зазначено постанову загальних зборів службовців, робітників станції депо і селища П’ятихатки про виведення з території України військ «донців» і «кірасирців», які вороже ставляться до українського руху, та оголошено збір пожертвувань на забезпечення дітей-сиріт безвинно загиблих богданців і на увічнення їх пам’яті.
Ще одна трагедія, спровокована московською агресією, сталася, коли після прийняття шведського протекторату над Україною, Петро I наказав захопити гетьманську столицю – Батурин.
У 1781 р. наші краї відвідав художник, мемуарист та інженер-архітектор Жан Анрі Мюнц (Jean Henri Müntz, 1727-1798 рр.).
