Для прикладу, музейні археологи 10 років (з 1983 до 1992 року включно) досліджували кургани під Марганцем. Від початку експедицію очолила тодішня завідувачка відділом археології музею Єлінова Людмила Петрівна. В експедиції працювали також Голубчик Лідія Миколаївна, Чурілова Лариса Миколаївна, Передерій Сергій Петрович і інші легенди музейної археології, лаборанти і навіть вихованці археологічного гуртка.
МИКОЛА САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ (1910-2001) – поет, прозаїк, художник, кобзар, священник УАПЦ. Учасник українського національно – визвольного руху. Політв’язень радянських тюрем і таборів (1929-34, 1948-61).
21 грудня Україна відзначатиме 160-ліття з Дня народження одного з найбільш видатних українців, ім’я та справи якого були незаслужено забуті – Євгена Харламповича Чикаленка (1861-1929) – визначного громадського діяча, благодійника, мецената української культури, агронома, землевласника, видавця, публіциста.
В експозиції музею можна побачити дуже цікавий експонат – глечик, схожий на ойнохойю, причому вінчик вигнутий тричі, місце знахідки невідоме. Предмет із колекції Поля, салтівська культура (археологічна культура залізної доби).
Колекція національного історичного музей ім. Д.І. Яворницького формувалась впродовж декількох століть. І потрапляли музейні предмети до нашої колекції з рук видатних людей. Навіть, якщо говорити про окремі колекції музейного зібрання, зокрема, керамічну, то доводиться згадувати про постаті української історичної науки просто таки велетенські.
Звертаємо вашу увагу комуністів, керівників та громадських діячів нашої суверенної держави – Української РСР, однієї з держав-засновниць ООН – на той погромницький шабаш, що ось уже кілька місяців триває на Дніпропетровщині, на дике й безглузде переслідування чесних і відданих справі побудови комунізму українських громадян. Ця кампанія є настільки безпардонною і безпринципною, що перед нею бліднуть найдикіші витівки відомих усьому світові китайських хунвейбінів.
У 100-літні роковини з дня народження Т.Г. Шевченка в Катеринославі в родині інженера-технолога Івана Михайловича Труби та його дружини Віри Петрівни за щасливим збігом обставин сталася радісна подія – 9 березня (26 лютого за ст. стилем) 1914 року у них народився молодший син, якого при хрещені назвали Тарасом, вшановуючи пам’ять Великого Кобзаря.
В колекції історичного музею зберігається одяг часів запорозького козацтва. Сьогодні мова піде про пояси.
5 грудня 2020 року виповнюється 135 років з дня народження одного з яскравих представників української художньої культури ХХ століття, художника, графіка, педагога, дитячого письменника, майстра книжкової графіки, учня Ф.С. Красицького та О.Г. Сластіона, вихованця Миргородської художньо-промислової школи ім. М.В. Гоголя, сучасника і сподвижника Д.І. Яворницького Миколи Степановича Погрібняка (5.12.1885, с. Козацьке Звенигородського повіту на Київщині, нині Черкаської обл. – 30.05.1965, м. Дніпропетровськ, нині Дніпро).
У 2012 році В. Лазебнік видала історичні нариси “Неизвестная Екатеринославщина” (видавництво “Дніпрокнига”). Книга накладом в 2000 примірників дуже швидко було розпродана. Наразі вона не перевидається, але маємо для Вас гарну новину.
