В статті висвітлюється процесс проведення та результати референдуму про вихід України із складу СРСР, що відбувся 1 грудня 1991 року, у Дніпропетровській області. В статті подані данні голосування по містам та районам Дніпропетровської області.
В статті висвітлюється історія зведення трьох житлових масивів у Дніпропетровську, окреслені загальні етапи, принципи і характерні особливості їх розбудови. Окрему увагу приділено авторам і очільникам будівництва – архітекторам, представникам потужної Дніпропетровської школи, наведені їх творчі біографії. У статті згадуються предмети з музейних колекцій ДНІМ, що є свідками цих подій, окреслюється їх загальний репрезентативний потенціал.
В статті висвітлюється процедура проведення виборів до Верховної Ради СРСР та їх результати на прикладі виборів до Верховної Ради СРСР 1979 року у Дніпропетровській області. Приводиться інформація про кандидатів у Верховну Раду СРСР на виборах 1979 року, кількість голосів громадян по містам та районам Дніпропетровської області та написи на бюлетенях, які робили виборці приходячи голосувати на дільницю.
У статті на основі аналізу музейної колекції розглянуто основні етапи післявоєнної відбудови та розвитку у 1940-60-х рр. двох підприємств підприємств важкої промисловості м. Дніпропетровська – Дніпропетровського металургійного заводу ім. Г.І. Петровського та Дніпропетровського трубопрокатного заводу ім. Леніна.
В статті розглядаються процеси впровадження демократичних принципів в політичну систему і суспільне життя УРСР 70-х – 80-х рр. ХХ ст. з використанням матеріалів музейної колекції.
У цьому році виповнюється сота річниця з моменту видання першого і, на жаль, єдиного тому «Словника української мови», автором якого був Дмитро Іванович Яворницький. Він сам опікувався збиранням лексичного матеріалу для публікації у «Словнику…», долучав до цього не тільки своїх друзів, а й широкий загал, сам виступав редактором і самостійно займався безпосередньо друкованим виданням.
Перша світова війна є одною із найтрагічніших сторінок в історії українського народу. Мільйони українців по обидві сторони конфлікту брали в ній участь.
Про цікаву історію скверу, який бере свій початок з кінця 19 ст. (на той час це була південна окраїна Катеринослава). Знаходиться в районі ТРЦ Neo Plaza (колишній “Материк”).
Лекція, присвячена різносторонній діяльності Митрополита Андрея Шептицького — його внескам у розвиток суспільства, підприємництва, внески у розвиток соціальної політики Галичини.
Перша лекція “Зміни у харчових звичках населення Катеринославщини у роки Першої світової війни” від В.С. Лавренко, заступниці директора музею з наукової роботи.
