О.П. Блаватська на сторінках книг В.П. Желіховської (відео)
“О.П. Блаватська на сторинках книг В.П. Желіховської” від завідувачки відділу “Музейний центр О.П. Блаватської та її родини” Ревенко Ю.В.
“О.П. Блаватська на сторинках книг В.П. Желіховської” від завідувачки відділу “Музейний центр О.П. Блаватської та її родини” Ревенко Ю.В.
Але не забуваймо і про героїв минулого сторіччя, тож знайомтесь – Євгенія Георгіївна Попкова, лікар-гуманіст, начальниця медичної частини 1-ї інфекційної лікарні в часи окупації. До речи, спеціалізувалась на інфекційних хворобах!
Поховальні пам’ятки – курганні, грунтові, кремаційні, – несуть в собі колосальний пласт інформації. Крім матеріальної культури – посуду, прикрас, озброєння, в похованнях, як ніде більше, містяться знання про вірування наших предків, про їх світогляд. Але дослідження курганів – це справа, яка вимагає великих людських, фінансових, часових витрат, а головне – високої кваліфікації керівника експедиції.
Поговоримо про відомих мешканців Катеринослава, які стали жертвами пандемій XIX століття. Найбільш страшними були епідемії холери 1848-1849 років та 1866 року. Число жертв вимірювалося тисячами осіб. Точні підрахунки, на жаль, не велися. Великою мірою постраждали бідні верстви населення Катеринослава. Але хвороба забирала життя й представників еліти, видатних людей міста.
В сонячний, але доволі прохолодний день ловіть нову порцію цікавого від відділу археології ДНІМ. Серед всіх предметів, які нас оточують у повсякденному житті, мабуть найзагадковішим є дзеркало. З ним пов’язана купа забобонів, ритуалів, містичних історій.
Восени цього року на нас вкотре чекають виборчі перегони — перевибори міських та обласних рад та очільників міста та області. На горизонті й чергові вибори міського голови. Посада міського голови в нашому місті існує з 1787 р. Перед «мерськими» виборами доречно згадати персону, яка займала посаду міського голови рекордний термін. Хто ж він, цей «мер»-довгожитель?
Сьогодні вже 19 березня, а це означає, що настала черга відділу історії 1917-1945 років ДНІМ ім. Д. Яворницького продовжити нашу рубрику.
Григорій Ілліч Шевченко (16 листопада 1913 рік, село Мошорине Кіровоградська область – 1979 рік, Дніпропетровськ) – краєзнавець і музеєзнавець.
Новороссийский край, арена передвижения бесчисленных народов, начиная с самых ранних периодов истории, представляет из себя неисчерпаемый архив, или, лучше сказать, богатую сокровищницу археологических памятников, до […]
Народній музей в Катеринославі, порівнюючи з другими російсько-українськими музеями, не є такий давній: він збудований в 1905 році заходами Катеринославського губернського земства на спомин місцевого земського діяча, О. М. Поля.