В статті проаналізовано і порівняно техніку письма пташиним пером, яка прописана підручниками каліграфії та чистописання ХVІІ-ХVІІІ ст., з відо-браженням писарської справи у книжковій гравюрі ХVІІІ […]
Представлено дискусію деяких істориків стосовно державотворчої політики Б. Хмельницького на початковому етапі Визвольної війни та розглянуто наслідки Зборівського договору. Перед тим, як дати оцінку подіям […]
У 1970-і роки в середовищі дніпропетровської інтелігенції виникла ідея створення регіонального літературного музею. Авторами листа-звернення в структури влади стали учителі-словесники та краєзнавці. Ідею підтримав та […]
Проблема музеєфікації історико-архітектурних пам’яток України на сьогоднішній день залишається недостатньо розробле-ною та висвітленою у науковій літературі. Це пояснюється тим, що до 1991 р. музейне будівництво […]
В статті розглядаються методи та прийоми побудови сучасного експозиційного середовища, обумовлені специфікою сприйняття, пануючими естетичними та стильовими критеріями нашого часу.
Висвітлено особливості історико-культурологічного фестивалю як семіотичної моделі комунікації, визначено його статус в культурному ландшафті м. Дніпродзержинськ.
Представлено концепцію музею історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області, що розкриває мету, основні завдання, характеризує структуру майбутньої експозиції, яка висвітлюватиме історію самоврядування краю з часів козацтва до сьогодення.
В фондах Днепропетровского исторического музея им. Д. И. Яворницкого хранятся пять интересных экспонатов, представляющих собой фигурки в виде жанровых сценок из жизни «малороссов» – жителей […]
Зроблена спроба відтворення катеринославсько-дніпропетровського періоду життя та діяльності знаного українського історика Г.Ю. Гербільського (1904-1991), коли він здобув освіту і розпочав трудову діяльність, працюючи в навчальних закладах міста, Дніпропетровському історичному архіві, Дніпропетровському крайовому історико-археологічному музеї, формувався як історик-краєзнавець. Хронологічні межі того періоду охоплюють 1904-1940 роки.
“Музей є не зібранням речей, а собором осіб; діяльність його полягає не у накопиченні мертвих речей, а у поверненні життя залишкам того, що віджило, у […]
