Матеріали до монографії Д.І. Яворницького про Івана Сірка
№ 1. 1664 року, березня 13 дня. Лист Сірка до царя Олексія Михайловича з повідомленням про успіхи походу за річки Буг і Дністер. Божою милістю, […]
№ 1. 1664 року, березня 13 дня. Лист Сірка до царя Олексія Михайловича з повідомленням про успіхи походу за річки Буг і Дністер. Божою милістю, […]
У пантеоні української слави особливе місце займає постать кошового війська Запорозького Івана Дмитровича Сірка. В пантеоні, зрозуміла річ, мисленному, бо справжнього пантеону у нас немає, […]
История скифов, их ритуалы, обряды, религиозные представления, обычаи всегда были и есть объектом пристального внимания археологов, историков, лингвистов, поскольку скифская культура глубоко проросла в духовную […]
У понятті генезису історії суспільства — від античності до класичної епохи — домінуючою, як відомо, була міфологічна парадигма. Стосовно цієї проблеми історики (М. Барг), міфологи […]
Зарождение украинского национального сознания, формирование менталитета — это, по Гоголю, сознание общерусское, соборно-православное, по Д. Яворницкому — народное. Для нового этноса очевидны два пути: родовой, […]
Розуміння картини світу має загальнонауковий характер. Це поняття увійшло в гуманітарний вжиток з природнонаукових праць, головним чином з натурфілософії. Художня картина світу являє собою певну […]
Специфіка наукового і художнього мислення рубежу віків вимагала звернення до народної соціальної утопії. Осмислення граничної ситуації, що склалася як в суспільному житті, так і в […]
Тип вченого-митця — феномен культурно-цивілізаційного розвитку людства. Генезис цього типу в культурі Стародавньої Греції (Арат), коли ще не існувало чіткого розподілу на науку і мистецтво, […]
Казачество, казацкая вольница, законы, быт, отношения к жизни на протяжении столетий волновали, интересовали ученых, историков, искусствоведов. Именно поэтому столь легко и просто связываются между собой […]
Для української літератури початку XX ст. характерне співіснування різних стильових напрямків і течій. Художньо-епічна традиція «старої школи», стикаючись з модерністськими тенденціями («молодомузівці», «хатяни» та ін.), […]