Презентація “Словника української мови” Д.І. Яворницького
3 листопада в 15:00 у стінах історичного музею, зала №5, відбулася презентація книги «Д.І. Яворницький. Словник української мови. Т.1».
3 листопада в 15:00 у стінах історичного музею, зала №5, відбулася презентація книги «Д.І. Яворницький. Словник української мови. Т.1».
19 лютого 2016 р. указом міського голови центральний проспект м. Дніпра отримав ім’я видатного вченого, історика, археолога, етнографа, фольклориста, академіка ВУАН, фундатора Дніпропетровського національного історичного музею академіка Дмитра Івановича Яворницького.
“А що як і справді я характерник?” Яворницький – літературний герой. Віртуальна виставка на пошану академіка Дмитра Івановича Яворницького (1855-1940)
В науково-діловодному архіві нашого музею зберігається службова записка, яку направив академік Д.І.Яворницький, директор Катеринославського крайового музею (тепер – ДНІМ ім. Д.І.Яворницького у Дніпрі), у відповідь на лист Народного комісаріату освіти щодо реформування музейної галузі в республіці. Вважаємо цікавим ознайомити працівників музеїв з цим документом. Подаємо весь документ у передруку, з орфографією того часу. Оригінал – на 5 арк. тексту, надрукованого на друкарській машинці.
Як одна з найколоритніших постатей української культури Д. І. Яворницький є літературним героєм цілого ряду творів сучасних дніпропетровських авторів. Вчений з широким колом зацікавлень, людина незвичайної долі, з власними поглядами, думками і переживаннями – таким виступає він на сторінках їх драматичних (В. В. Савченко, «Народжений під знаком Скорпіона»), прозових (В. Селіванов (Буряк) «Дмитро Яворницький») та численних поетичних творів (М. О. Сарма-Соколовський «Остання Січ. Дм. Яворницькому»; Г. Н. Прокопенко «Яворницькому»; Яр Славутич «Дід із Січеслава. Пам’яті Д. І. Яворницького»; О. С. Завгородній «Цеглини будинку, де жив Яворницький»,
Увага до постаті Д. І. Яворницького як громадянина, патріота, авторитетного вченого, дослідника історії Запорозької Січі, збирача і охоронця матеріальних скарбів та духовних цінностей українського народу, сучасника складної і героїчної доби значно активізувалася в українській літературі кінця 50-х – початку 70-х рр., а надзвичайно інтенсивно з моменту проголошення незалежності України, коли літературознавці й історики отримали доступ до малознаних праць і листів Д. І. Яворницького.
Легендарна постать Д. І. Яворницького приваблювала українських письменників 20-30-х рр. Всі вони так чи інакше перетиналися з ним: відвідували краєзнавчий музей і будинок вченого (Остап Вишня, П. Й. Панч), мандрували Дніпровими порогами, листувалися з вченим (М. С. Пронченко, В. К. Чапленко), співробітничали на ниві археології, етнографії, зустрічалися у справі збереження історичних та культурних пам’яток Придніпров’я (В. Домонтович), співпрацювали у книговидавництві та в катеринославських часописах («Споживач», «Зоря»).
З 1880-х рр., коли ім’я Д. І. Яворницького стало відоме широкому загалу громадськості, авторитетний, ерудований, творчо обдарований вчений завжди стояв у центрі літературного і культурного життя України. Очолюваний ним історичний музей в Катеринославі став осередком української культури, гордістю й окрасою міста, а слава про нього розійшлася далеко за межі України. Протягом усього свого життя вчений підтримував дружні і творчі стосунки з діячами української та російської культури, літератури
Відповідь на це буденне питання, здавалося б, повинна бути простою і всім зрозумілою. Але насправді потрібно провести майже детективне розслідування і передивитися тисячі листів різних людей до видатного вченого. Адже Дмитро Яворницький особистих спогадів не лишив, а офіційні документи, звичайно, таку інформацію не містять. Завдання ускладнюється ще одним питанням: чи святкували Новий рік у нашому місті сто років тому взагалі?
№ 1. 1664 року, березня 13 дня. Лист Сірка до царя Олексія Михайловича з повідомленням про успіхи походу за річки Буг і Дністер. Божою милістю, […]