Славетний запорозький отаман
У пантеоні української слави особливе місце займає постать кошового війська Запорозького Івана Дмитровича Сірка. В пантеоні, зрозуміла річ, мисленному, бо справжнього пантеону у нас немає, […]
У пантеоні української слави особливе місце займає постать кошового війська Запорозького Івана Дмитровича Сірка. В пантеоні, зрозуміла річ, мисленному, бо справжнього пантеону у нас немає, […]
До ілюстрованого збірника увійшли уривки з літопису Самійла Величка, відома праця Д.І. Яворницького, листи, народні пісні, дума та легенди, з яких постає образ мужнього лицаря, самовідданого захисника українскього народу Івана Сірка.
История скифов, их ритуалы, обряды, религиозные представления, обычаи всегда были и есть объектом пристального внимания археологов, историков, лингвистов, поскольку скифская культура глубоко проросла в духовную […]
У понятті генезису історії суспільства — від античності до класичної епохи — домінуючою, як відомо, була міфологічна парадигма. Стосовно цієї проблеми історики (М. Барг), міфологи […]
Зарождение украинского национального сознания, формирование менталитета — это, по Гоголю, сознание общерусское, соборно-православное, по Д. Яворницкому — народное. Для нового этноса очевидны два пути: родовой, […]
Розуміння картини світу має загальнонауковий характер. Це поняття увійшло в гуманітарний вжиток з природнонаукових праць, головним чином з натурфілософії. Художня картина світу являє собою певну […]
Специфіка наукового і художнього мислення рубежу віків вимагала звернення до народної соціальної утопії. Осмислення граничної ситуації, що склалася як в суспільному житті, так і в […]
Тип вченого-митця — феномен культурно-цивілізаційного розвитку людства. Генезис цього типу в культурі Стародавньої Греції (Арат), коли ще не існувало чіткого розподілу на науку і мистецтво, […]
Казачество, казацкая вольница, законы, быт, отношения к жизни на протяжении столетий волновали, интересовали ученых, историков, искусствоведов. Именно поэтому столь легко и просто связываются между собой […]
Для української літератури початку XX ст. характерне співіснування різних стильових напрямків і течій. Художньо-епічна традиція «старої школи», стикаючись з модерністськими тенденціями («молодомузівці», «хатяни» та ін.), […]