Фонд наукової бібліотеки Дніпропетровського історичного музею становить понад 30000 книг, журналів, газет. Поділяється фонд на дві частини: рідкісний фонд та сучасний фонд (періодичні видання розподіляються на ці фонди). Рідкісний фонд нараховує майже 6000 одиниць і охоплює книги та періодику ХVІІІ — 1940-і рр. ХХ ст., які присвячені історії краю, України, Росії, Польщі, інших країн світу, з найрізноманітнішої проблематики: прижиттєві видання праць Д.Яворницького з історії козацтва, книги з історії російської царської династії Романових та окремих государів, соціально-економічної, політичної, воєнної історії, етнографії, археології, історії освіти, культури. З періодичних видань: історико-літературний журнал “Исторический вестник” (в повному обсязі — 1880-1917 рр., 452 номери), окремі номери журналів “Украинская жизнь”, “Украина”, “Літературно-науковий вісник”, газети: “Дніпрові хвилі”, “Степ”, Екатеринославские губернские ведомости”, “Русская правда”, “Приднепровский край”, “Южная зоря”, “Рада” (за окремі роки та місяці).
Сучасний фонд складається з книг, виданих після 1945 рр., з історії Дніпропетровської області, України, СРСР, з проблем музеєзнавства, краєзнавства, охорони пам‘яток, археології, етнографії, релігієзнавства, мистецтвознавства, літературознавства, історії книги та книжкового мистецтва, природи краю, художні твори місцевих письменників, поетів, журналістів тощо.
До періодики належать численні журнали 1920-2000-х рр.: Український історичний журнал, Київська старовина, Пам‘ять століть, Археологія України, Музей, Советский музей, Мир музея, Музеум, Музеї України, бюлетень “Український музей та багато інших. В бібліотеці зберігаються місцеві (обласні, міські, районні) та центральні газети 1930-2000-х рр.
Бібліотека призначена для наукових співробітників музею, інші дослідники мають можливість користуватися бібліотекою за спеціальним дозволом відповідно до листа-звернення з місця роботи чи навчання дослідника. Бібліотека має читальний зал.
Бібліотека надає платні послуги.
Бібліотека
Європейський слід в історії Південно – Східної України: Юзівка
Юзівка, селище у Бахмутському повіті Катеринославської губернії. У 1924 р. перейменоване на місто Сталіно, з 1961 р. – місто Донецьк (Україна). Первісна назва міста пов’язана […]
Європейський слід в історії Південно – Східної України від Валентини Лазебник
Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття землі Донбасу були символом неймовірного багатства. Тут здобували капітали, і цілі вулиці з заводами, житловими будинками, крамницями та лікарнями виростали, немов за помахом чарівної палички.
Європейський слід в історії Південно – Східної України: Бельгійська спадщина Лисичанська
Місто Лисичанськ – бувше село Верхнє, 3-тя рота, Лисичанської волості Бахмутського повіту Катеринославської губернії.
Європейський слід в історії Південно – Східної України: Краматорськ – Німеччина, Франція, Бельгія
У 2018 році Дніпропетровський національний історичний музей разом з Українським кризовим медіа центром презентував свою виставку «Україна – Франція: історія взаємовідносин. К.XIX – поч. ХХ ст.» в місті Краматорськ (дивись фото). Серед багатьох акціонерних товариств і великих промислових підприємств з часткою французького капіталу було і Краматорське металургійне товариство.
Європейський слід в історії Південно-Східної України: Макіївка французька і майбутній президент Франції Поль Думер
6 травня 1932 руку в Парижі під час відкриття книжкового ярмарку ветеранів Першої Світової війни двома пострілами з пістолету було поранено ПОЛЯ ДУМЕРА – президента Французької республіки, який відкривав ярмарок. Думер помер наступного дня. Вбивцею виявився російський емігрант, поет і прозаїк Павло Горгулов. Його схопили на місці злочину і в липні 1932 року стратили згідно з вироком суду.
Європейський слід в історії Південно – Східної України: Французька Дружківка і Торецьк Бельгійський
«Знавці із захопленням мацали руками і цокали язиками, побачивши у 1900 році в Парижі небачену 100 – метрову рейку Дружківського заводу в Донбасі» – писали журналісти про Всесвітню Виставку в Парижі 1900 року, додаючи інформацію про те, що рейка була вкрита тонким шаром золота і отримала вищу нагороду Виставки – «ГРАН ПРІ». Історія цієї події наступна.
Європейський слід в історії Південно – Східної України: Маріуполь – Вікно в Європу
Маріуполь – велике промислове і портове місто Приазов’я з біржею і таможнею. Протягом Х1Х ст. через нього велась торгівля хлібом з Європейськими державами, а з кінця Х1Х ст. ще й металом. Тому в місті знаходились віце-консульства восьми європейських держав: Австро–Угорщини, Греції, Італії, Німеччини, Великобританії, Іспанії,Бельгії, Франції, Туреччини. ТОМУ Й НАЗИВАЛИ МАРІУПОЛЬ- «ВІКНОМ У ЄВРОПУ»!
Європейський слід в історії Південно–Східної України: Костянтинівка Бельгійська
Все почалось у 1895 році, коли в Брюсселі (Бельгія) на rue deFericho, 9, було створене акціонерне товариство Verreries et Usines chimigues du Donets a Santourinovka – Донецьке товариство скляних і хімічних заводів в Сантуринівці з основним капіталом у 5,5 млн франків. Правління випустило 22000 акцій по 250 франків і купило у власника села Сантуринівка грека Номікосова 210 десятин землі за 6756, 75 рублів золотом. Протягом 1896-1900 рр. бельгійці побудували тут скляний, пляшковий, хімічний, дзеркальний і керамічний заводи, що працювали протягом всього ХХ сторіччя.
Катеринославська “Комісія народних читань”: феномен просвітництва заборонили за “Шевченківські вечори”
140 років тому, 30 січня (18 січня за старим стилем) 1883 року в Катеринославі була заснована «Комісія народних читань», яка проіснувала двадцять років та залишила яскравий слід на культурному небосхилі міста на Дніпрі рубежу XIX-XX століть.