В собрании Днепропетровского национального исторического музея им. Д. Яворницкого хранится интересная и разнообразная филателистическая коллекция, среди которых важное место занимают почтовые марки Украины.
В зібранні Дніпропетровського історичного музею зберігається цікава і різноманітна філателістична колекція, серед якої вагоме місце посідають поштові марки України.
Першими поштовими марками, що мають відношення до нашої держави, стали знаки 43 земських управ.
Вони були в обігу в 1866–1916 рр. і формально належали Російській імперії, але функціонували на території України. В музейній колекції зберігаються марки Єгорівської, Борисоглібської, Бугульмінської, Грязовецької, Уржушської, Вел’єгонської, Старобельської, Ардатовської та інших земських пошт. Земські марки друкувались, як правило, місцевими друкарнями засобами: літографії і високого друку. Вони були різноманітні за малюнками, формою і розміром. Головним елементом малюнку використовували герб даної губернії. В 1866 р. були випущені марки в Дніпровському та Верхньодніпровському повітах. В 1909 р. в Полтавському повіті в ознаменування 200-річчя перемоги над шведською армією вийшла ціла серія із семи мініатюр. На них портрети Петра І, пам’ятники на честь Полтавської битви.
Перші п’ять зразків українських поштових марок з’явились в червні 1918 року в новоствореній Українській Народній Республіці. Працювали над їх створенням український художник і мистецтвознавець Середа Антон Хомич (1890–1961) – марки в 10 і 20 шагів, та визначний український графік Георгій Іванович Нарбут (1886–1920) – марки в 30, 40 і 50 шагів, проект яких був зроблений ним ще до проголошення УНР. Про це свідчить їх випуск у грудні 1917 р. Київською друкарнею В. Кульженка. На всіх марках написи «Українська Народна Республіка» та зображення поштових сурм (герб Нарбута – три з’єднані сурми), алегорії «Молода Україна» – дівоча голівка у вінку, селянина з косою та тризуба.
Законом від 20 липня 1918 року Міністерство пошт розпорядилось «наложити герб Української Держави» на російські марки, які з 1 листопада того ж року без надруку тризуба втратили чинність на території України.
Надруки рідко виконувались друкарським засобом, переважно вручну і через те майже кожен населений пункт мав свої особливості у візерунку герба. Тільки в одній Київській поштовій окрузі налічувалось понад 30 варіантів, у Харківській – 7 і т. д.
В колекції музею зберігаються марки Київської, Катеринославської, Одеської, Харківської та Полтавської окружних пошт. Це знаки поштової оплати загальнодержавного зразка з надруками тризуба.
На марках Київської поштової округи зустрічаються надруки тризуба (тип 2, великий) штемпелем Київської поштової контори фіолетового кольору та літографським способом (штемпель типу 3) чорного кольору.
Серед марок Катеринославської окружної пошти надрук тризуба штемпелем (тип 2, в рамці, великий) чорного кольору.
Декілька варіантів надруків тризуба, виконаних друкарським (тип 1, правий) та штемпельним способами (тип 1, ажурний), зустрічаються на марках Одеської окружної пошти. Штемпельні відтиски тризуба цього ж типу і на марках Полтавської поштової контори. А на марках Харківської окружної пошти надруки тризуба штемпелем типу 1, малий, та типу 2, середній, чорного кольору.
В 1919 р. Уряд Директорії прийняв рішення про випуск 14 нових державних марок. Частину проектів яких виконав український живописець Івасюк Микола Іванович (1865–1937). На марках текст: «Пошта. Українська Народна Республіка», номінал від 1 до 200 гривень, та тризуб, портрети Б. Хмельницького, І. Мазепи, Т. Шевченка, С. Петлюри, будинок Центральної Ради, Володимирська гірка. Друкувались марки у Віденському військово-географічному інституті. Але в обіг вони так і не надійшли. Марка цього випуску із зображенням Б. Хмельницького, вартістю в 10 гривень зберігається в музейній колекції.
Українські державні поштові знаки були в обігу на території України майже до 1 січня 1921 р. В колекції музею зберігаються поштові марки випуску 1921 р. номіналом в 5, 50 та 80 гривень із зображенням відповідно: запряжених волів, козака з бандурою та козаків у човні.
Після створення СРСР пошта України для франкірування листів користувалась загальнодержавними маржами із написом «Почта СССР».
Але в колекції ДІМу зберігаються і суто українські марки, присвячені подіям з життя республіки. Це серія поштово-благодійних марок «Допомога голодуючим», гроші від продажу яких надходили у фонд допомоги голодуючим (1923 р.); до 300-річчя возз’єднання України з Росією, «На честь 125-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка», «Письменники Батьківщини», близько 40 різних випусків.
З 1990 р. «Пошта України» випускає марки, які зберегли традиції минулого. До музейної колекції надходять марки першого випуску загальновживаних (стандартних) марок Пошти України за малюнками худож. Г. І. Нарбута, з зображенням алегорії «Молода Україна»– дівчина у вінку (худож. В. І. Дворник), з етнографічними сюжетами «Давня Україна» малюнки Ю. Г. Логвина), а також цілі серії марок з різноманітної тематики: «Герби міст України», «Гетьмани України», «Світочі української літератури», «Спортсмени незалежної України – учасники XXV Олімпіади» та багато інших.
В результаті збиральницької роботи музейна колекція регулярно поповнюється новими випусками філателістичної продукції видавництва «Пошта України».
Г. А. Голубицька, старший науковий співробітник відділу фондів ДІМ
Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи (Збірник тез доповідей та повідомлень Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). — Дніпропетровськ, 1999.
