Іконографічна колекція Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького посідає одне з провідних місць в його фондовому зібранні. Ікони належать до найперших історичних пам’яток, які почали зосереджуватись в музеї. Формування культової колекції, до якої входили і ікони, пов’язане з ім’ям Д. І. Яворницького, завдяки якому в 1905 р. був утворений «Відділ церковних старожитностей». Про великий авторитет Д. І. Яворницького свідчить той факт, що духівництво неодноразово зверталося до вченого з проханням оглянути церковні споруди на предмет їх подальшого використання та утримання в них церковного майна (ікони, книги, церковне начиння та одяг), яке має історичне та художнє значення, з метою передачі їх до музею. Треба зазначити, що до сьогодення не збереглося майже ніяких свідчень щодо формування іконографічної колекції. Сьогодні музей проводить дослідницьку роботу, яка спрямована на атрибуцію та каталогізацію іконографічного зібрання. У зв’язку з цим упорядкована картотека, опрацьовані книги надходжень, проведена звірка наявності ікон, досліджені музейні каталоги 1893, 1905 та 1910 рр.
За інвентарізацією 1948 р. відомо, що з довоєнного фонду залишилось понад 40 ікон, але лише декілька з них мають позначки про час надходження в ДІМ. Це: ікона «Іоанн Богослов» XIX ст., чавун, литво (згадується вже в каталозі 1905 р.); ікони «Воскресіння Ісуса Христа» XIX ст. Перламутр, різьблення; «Покладення до труни», XIX ст. Перламутр, різьблення (згадується в каталозі 1910 р.); ікони «Господь Вседержитель»,
XIX ст. Емаль; «Богоматір», XIX ст. Емаль; «Воскресіння Христа», XIX ст. Перламутр, різьблення, (інвентаризація 1924 р.). Що стосується подальших надходжень ікон до музею, то вони були різними: передані з церков (11 од.); з інших музеїв (26 од.); слідчими органами та органами місцевої влади (49 од.); Комісією з питань повернення та збереження культурних цінностей в Україні при Кабінеті Міністрів України (1995 р., 40 од.); подаровані (65 од.); закуплені (20 од.). Переважну більшість в колекції складають живописні ікони на дереві ортодоксального православ’я, старовірські (XVIII – поч.
XXст.). Серед них близько 20 ікон українських майстрів. В зібранні музею є також ікони: шиті, емалеві, металеві, виконані на полотні, перламутрі та різьблені по кипарису. Аналізуючи стан іконографічної колекції, треба зазначити, що за останні 10 років було відреставровано 7 ікон, а потребують реставрації понад 50. Живописні ікони виконані на достатньо високому професійному рівні і складають гордість музейної колекції. Найцінніші з них: «Богоматір Казанська». XVIII ст. Росія. Дерево, левкас, темпера, позолота (К-2192); «Введення до храму» XVIII ст. Україна. Дерево, олія (К-1933); «Благовіщення Анни». XVIII ст. Україна. Дерево, олія (Х-462); «Успіння» XIX ст. Україна. Дерево, левкас, олія, позолота (К-2193); «Петро і Павло» І п. XIX ст. Росія. Дерево, левкас, олія, позолота (К-2118); «Воскресіння Христа». XIX ст. Росія. Дерево, левкас, олія, позолота (К-2003); «Троєручиця». XIX ст. Росія. Шитво, бісер, перлини (Х-494) та інш.
Таким чином, іконографічна колекція музею потребує подальшого вивчення, атрибуції, систематизації. Враховуючи попередній огляд складу музейної колекції, в основу каталогу буде покладений історико-хронологічний принцип, а також класифікація за національними школами, художніми майстернями та якісними ознаками.
А.М. Фарімець, зав. сектором ДІМ
Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи (Збірник тез доповідей та повідомлень Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). — Дніпропетровськ, 1999.
