ВІТАЄМО МУЗЕЙНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ
З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ!
УСПІХІВ, НАТХНЕННЯ, ПРОЦВІТАННЯ, БЛАГОПОЛУЧЧЯ Й МИРУ ВАМ!
18 травня вже протягом 36 років (започатковано у 1977 р., святкується з 1978 р.) уся міжнародна громадськість відзначає ДЕНЬ МУЗЕЇВ. В одних музеях проходять цікаві виставки, наукові конференції, в інших показуються сеанси “Нічного музею”, організуються музейні свята просто неба, дні відкритих дверей тощо. Одним словом, 50 тисяч музеїв світу у 200 країнах (550 музеїв України) святкують свій професійний день, демонструючи свої успіхи й досягнення щодо комплектування, збереження, обліку, вивчення і популяризації унікальних історико-культурних пам’яток, а також виокремлюючи і наголошуючи на тих проблемах, які існують у музейній галузі в зв’язку з нестачею коштів, відсутністю уваги урядовців і громадськості, з суто фахових кризових питань у музейній сфері, зокрема у напрямку експозиційної, реставраційної діяльності тощо.
Найпоширенішим видом музеїв в Україні є краєзнавчі – аналогів їм у західних країнах не існує. На них припадає 34% музейного фонду. Понад 32% музейного фонду країни становлять музеї історичного профілю (140 історичних та сім археологічних), 17% – мистецькі, 10% – літературні, на музеї всіх інших профілів сукупно припадає всього 7% національного музейного фонду. За профілем музеї окремих регіонів нашої країни розподілені доволі нерівномірно. Так, 62,5% етнографічних та 34% історичних музеїв країни зосереджено в межах її Карпатського регіону, 50 – галузевих музеїв країни сконцентровані в Києві, понад 1/4 літературних – на Полтавщині, 1/8 історичних – на Чернігівщині.
До цієї армії світових та українських музеїв приєднуються й музеї Дніпропетровської області – 24 комунальні, 1 державний (Музей металургів України), 1 приватний (Музей “Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні”) та 105 музеїв на громадських засадах на підприємствах, в навчальних закладах, клубах, банках. Існують також майже 200 різноманітних музеїв та музейних кімнат у середніх учбових закладах, які виконують свою місію щодо виховної роботи серед підростаючого покоління, залучення учнів до пошукової роботи.
Здебільшого на Дніпропетровщині працюють музеї історико-краєзнавчого та художнього профілів, є також меморіальні, природні, літературні, художні, етнографічні та технічні музеї. З загальної кількості музеїв 41 музей знаходиться у Дніпропетровську, 51 музей розташовано в сільській місцевості, з них 18 музеїв в районних центрах, 39 музеїв мають звання “Народних”.
За останні п’ять років значно збільшилась мережа комунальних музеїв в сільській місцевості, колишні громадські музеї районних центрів здобули статус комунальних, що прирівнюється до держаного музею. Вони значно поліпшили свою роботу, облік музейних предметів, експозиційно-виставкову діяльність, зміцнили матеріальну базу.
В фондах музеїв області налічується понад 1 млн. одиниць музейних предметів – це пам’ятки історії і культури краю від палеоліту до сьогодення. Найціннішими збірками в музеях області можна вважати археологічні матеріали, козацькі старожитності, етнографічні речі, живопис, стародруковані книги, нумізматичні колекції та окремі речові пам’ятки, меморіальні персонологічні комплекси різних часів. Серед археологічних пам’яток, безперечно, вирізняються кам’яні статуї від ІІІ тис. до н.е. до ХІІІ ст., які прикрашають музейні збірки не тільки Дніпропетровського історичного музею (89 одиниць), а й Нікопольського, Дніпродзержинського, Криворізького, і навіть деяких районних та сільських громадських музеїв. Козацькі старожитності, крім обласного музею, можна побачити в тому ж Нікопольському краєзнавчому музеї, де, наприклад, експонується унікальна срібна ікона-ставротека ХУІІІ ст. з Покровської січової церкви, нещодавно відреставрована в реставраційній майстерні Дніпропетровського історичного музею.
Своєю збіркою живопису, графіки, скульптури, творів народно-прикладного мистецтва (9000 од.) пишається найстаріший в області Дніпропетровський художній музей. Йому в цьому році виповнилося 100 років. Живописні збірки мають також Дніпропетровський національний історичний музей, музей історії м. Дніпродзержинська, Нікопольський краєзнавчий, Верхньодніпровський районний народний музей, меморіальний музей Ф. Решетнікова в Сурсько-Литовському та інші.
Значне місце в музеях області займають матеріали, які розповідають про видатних діячів краю, людей, які визначають певні етапи місцевої історії та всієї держави. Біографії, життєві долі відомих осіб, діячів з різних галузей життя суспільства завжди приваблювали дослідників, пересічних громадян, широку громадськість. Адже саме люди творять історію певної нації, держави. Тому невипадково в музеях області зібрані тисячі музейних предметів про козацьких ватажків, героїв різних війн, учасників революційних подій, відомих вчених, урядовців, громадських діячів, митців тощо. Іван Сірко, Петро Калнишевський, Іван Синельников, Кирило Тарах-Тарловський, Андрій Фабр, Олена Ган, Олександр Поль, Дмитро Яворницький, Антін Синівський, Іван Манжура, Валер’ян Підмогильний, Федір Решетніков, Володимир Судець, Олексій Федоров і тисячі інших постатей знаходять своє почесне місце в експозиціях місцевих музеїв, являючись прикладами людей, чиє життя віддане людям.
Музеї області вводять до наукового обігу цінні й маловідомі історичні джерела шляхом видання наукових збірників, каталогів, буклетів тощо. Провідним закладом культури у цій діяльності є Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І.Яворницького, про що яскраво свідчать видані музеєм листи до Д.І. Яворницького та його особисті матеріали, каталоги, фотоальбоми, буклети, наукові збірники.
Щорічно музеї області відвідують майже 1 млн. чол., для яких організуються різноманітні виставки (10000 на рік), проводяться тематичні та оглядові екскурсії, квести, музейні свята, нічні музейні сеанси, тематичні вечори, музейні вітальні, презентації, зустрічі, семінари, конференції; працюють гуртки, студії, клуби тощо.
Таким чином, музеї області посідають важливу нішу у культурному житті нашого регіону, як і в усьому світі, є складовою всесвітнього історико-культурного надбання.
Адміністрація і колектив ДНІМ ім. Яворницького
