Запрошує 10-те осіннє Свято Івана Манжури
До 10-го Свята Івана Манжури, яке відзначатиметься 14 жовтня 2015 р. у Свято-Покровському Храмі села Рубанівського, видана нова книжечка із серії «Казки Придніпров’я» – поема-казка І. Манжури «Іван Голик» з малюнками художника В. Єрмакова. Завітавши на Свято, ви обов’язково одержите її в подарунок. Напоєна соками народної мудрості, традиціями уснопоетичної творчості, поема вражає літературною довершенністю, легкістю форми. Прочитайте її, і ви відчуєте красу українського слова, овіяного століттями.
В основі твору популярний сюжет народної казки про кмітливого лицаря-богатиря Івана Голика, відчайдушного сміливця козацького гарту і вдачі, який виходить переможцем із всяких лихих обставин. Найбільш близькою до поеми є народна казка про Івана Голика і його брата, записана Л. Жемчужниковим від діда-кріпака і опублікована 1857 р. у другому томі «Записок о Южной Руси» П. Куліша. На основі сюжету цієї казки з використанням мотивів інших народних казок (про лютих зміїв, про чудодійну джерельну воду) І. Манжура 1886 р. створив високооригінальний та своєрідний поетичний твір, який би, за словами самого автора, зацікавив «паруботу і школярів», був повчальним «для народу і середнього класу» і подібно до «Енеїди» І. Котляревського сприяв «серйозній любові до рідної літератури».
Іван Голик – з характером і вдачею, з душею козака-січовика, з силою незвичайною, бо «все знесе козацька врода» чи то в боротьбі з деспотом-царем та його доньками, чи то в гострій сутичці із Змієм. Він чесний і відвертий, завжди бадьорий і сміливий. Йому підвладне все, він ніколи нікого не залишає в біді, через те його люблять і шанують. В Голикові живе Енеєва козацька відвага, чисте і чесне побратимство, невичерпний оптимізм. Немає в нього ні палаців, ні багатства, ні навіть доброї одежі. Але не гола душа в Івана. Його цікавить людська доля і щира правда.
У казці відчуваються мотиви Біблейського сюжету про святого пророка Іону, якого проковтнула величезна риба. На третій день кит викинув пророка живим на берег. Перебування Іони у череві кита і чудесне спасіння його є прообразом триденної смерті і Воскресіння Христа Спасителя.
З історії Свята Івана Манжури
5 листопада – 10 років тому (2006 р.) до 155-річчя з дня народження українського поета, фольклориста, етнографа І. І. Манжури (справжнє ім’я; псевдонім – Іван Калічка, Іван Мара, І. М-ра; 1листопада 1851, Харків – 15 травня1893, Катеринослав) та до 120-річчя з дня написання поеми-казки «Трьомсин Богатир» (1886) в храмі Покрови в селі Рубанівському Васильківського р-ну Дніпропетровської обл. за участю музею «Літературне Придніпров’я» вперше відбулося Свято Івана Манжури.
Козацьке село Рубанівське – казково прекрасна, оповита запорозькими легендами, загадкова земля. На пагорбі, опоясаному срібно-дзеркальною смужкою водного плеса, ніби на райдужному півколі, бовваніє Храм (Красна церква), побудований ще в кінці ХІХ ст. в пам’ять про славетних лицарів з роду Василенків-Трьомсиненків. На території історико-архітектурної пам’ятки у 2007 р. відкрито унікальний етнографічний комплекс – Хату-музей Івана Манжури.
Родина благодійників Василенків у житті фольклориста, поета, казкаря І. Манжури мала доленосне значення. Молодий господар села Григорівка (нині – Рубанівське) Іван Григорович Василенко (1854-1892), нащадок запорозьких козаків, катеринославський земський діяч, людина передових демократичних поглядів опікувався талановитим юнаком, певний час надавав йому прихисток, влаштувавши управляючим у маєтку. Ім’я його предка, Григорія Івановича Василенка, на прізвисько Трьомсин, який числився на Запорозькій Січі писарем Кодацького перевозу, увійшло в історію заселення Придніпровського краю в кінці XVIII ст. Своєму доброму приятелеві І. Манжура присвятив поему-казку «Трьомсин Богатир» про мужнього козацького лицаря – Трьомсина, вірного і надійного захисника усіх покривджених і знедолених. Герой народних казок, легенд, реальних історичних подій, майстерно інтерпретованих І. Манжурою в однойменний літературний твір назавжди увійшов в історико-культурний простір Дніпропетровщини, є гідним втіленням історії і слави запорозького козацтва, монументом віковічній мрії людства про найдорожче – про щастя, любов, вірність, справедливість, свободу, про торжество світлих почуттів над темними силами. Трьомсин заслуговує на увічнення в людській пам’яті не тільки в слові, а й в усіх жанрах мистецтва, зокрема створенням пам’ятника духовному лицарю Придніпров’я.
Ім’я Трьомсина Богатиря спонукає до творчості нові покоління митців, книговидавців, музейників, літературознавців, мовознавців, краєзнавців, журналістів, які з 2006 р. двічі на рік збираються на щорічне Свято Івана Манжури в селі Рубанівському: Осіннє – в першу неділю листопада до дня народження І. Манжури та Весняне – в травні, як день пам’яті про поета. Завітати на Свято і прогулятися стежками, якими ходив закоханий в Україну і мову її народу автор поетичних рядків збірки «Степові думи та співи» і замріяний казкар може кожен, хто любить життя, прагне творити добро і дарувати радість іншим. До участі у святкових концертах залучаються творчі колективи та відомі вокалісти міста й області.
Задум започаткувати проведення щорічного свята Івана Манжури в Рубанівському і об’єднати в коло шанувальників його таланту належить священику Василю Пишному. Його трудами, невичерпною душевною теплотою і щедрістю, життєдайною енергією, любов’ю, добротою навколо Храму, який уже багато років слугує осередком духовності та української культури, створюється культурно-ландшафтний заповідник. Служителі храму, прихожани щодня працюють над його благоустроєм, відроджуючи Святиню і духовне життя в цьому живописному куточку України.
Активну участь у проведенні Свята беруть наукові співробітники музею «Літературне Придніпров’я». За їх участю підготовлено благодійні ілюстровані видання творів поета: літературних казок «Трьомсин Богатир», «Лиха Година», «Іван Голик», «Не судьба, а щира правда», «Казка про хитрого Лисовина», «Червоний горицвіт»; поетичних збірок «Десь-то-не-десь», «На добрій ниві», «Билиця» та ін. Здійснено театралізовані постановки за казками І. Манжури «Трьомсин Богатир», «Лиха Година», «Іван Голик» у виконанні студентських колективів вищих та середніх учбових закладів Дніпропетровська. Проводяться літературно-мистецькі виставки «Казкар Придніпров’я» із залученням професійних художників та учнів дитячих художніх шкіл Дніпропетровська. Хід проведення Свята широко висвітлюється у засобах масової інформації.
Література
Василенко Н. Свято Івана Манжури в Рубанівському // Січеслав, 2006. – № 4(10). – С. 136-141.
Василенко Н. Стане свято традиційним (До 155-річчя з дня народження І. Манжури) // Зоря. – 2006. – 12 грудня. – С. 4.
Василенко Н. Він жив, як птах небесний [Свято І. Манжури в Рубанівському] // Зоря. –2008. – 25 листопада.
Василенко Н. І жив він, як птах небесний. Свято Івана Манжури в Рубанівському // Січеслав. – 2008. – № 4. – С. 199-203.
Василенко Н. Весна Івана Манжури в Рубанівському // Зоря. – 2009. – 26 травня.
Василенко Н. Я дух люблю свого народу. Свято Івана Манжури в селі Рубанівському на Дніпропетровщині // Січеслав. – 2009. – № 22 (жовтень-грудень). – С. 200-202.
Василенко Н. День поезії Івана Манжури в Рубанівському // Січеслав. – 2010. – № 4. – С. 198-200.
Видання видавництва «Навіки»:
Манжура І. Трьомсин Богатир: Поема-казка / Післямова Н. Є. Василенко. – Видавництво «Навіки». Священик Василь Пишний. Дніпропетровськ-Рубанівське, 2006.
Манжура І. Не судьба, а щира правда. Народна казка. Малюнки В. Єрмакова / Підготовка тексту Н. Василенко, Л. Іваннікова / Видавництво «Навіки». Священик Василь Пишний. с. Рубанівське, Васильківський р-н, Дніпропетровська обл. – 2009.
Боже, скільки благодаті ласка нам твоя дає! / Народні пісні в записах Івана Манжури. – Видавництво «Навіки». Священик Василь Пишний. с. Рубанівське, Васильківський р-н, Дніпропетровська обл. – 2012. – 94 с.
Манжура І. Червоний горицвіт. Казка / Підготовка тексту Н. Василенко, Л. Іваннікова. Художник О. Лисянська та ін.; Твори художників ХІХ – початку ХХ століття, присвячені українському поету, вченому-фольклористу Івану Манжурі та пам’ятні місця, пров’язані з іменем Івана Манжури на Придніпров’ї / Підготувала Н. Василенко. – Видавництво «Навіки». Священик Василь Пишний. с. Рубанівське, Васильківський р-н, Дніпропетровська обл. – Дніпропетровськ: Літограф, 2013. – 54 с.
Божа тростка. Казки Нижньої Наддніпрянщини у записах Івана Манжури. Художник С. Алієв-Ковика / Підготовка текстів, словничка маловідомих слів Н. Василенко, Л. Іваннікова. – Видавництво «Навіки». Священик Василь Пишний. с. Рубанівське, Васильківський р-н, Дніпропетровська обл. – 2011. – 86 с.
Та інші.
Наталія Василенко, старший науковий співробітник музею «Літературне Придніпров’я
[pe2-image src=”http://lh3.googleusercontent.com/-LsUtc5nKaqE/VhuiTY91SnI/AAAAAAAAV0k/ypjJk_oc2T0/s144-c-o/2015—%2525D0%252594%2525D0%2525B5%2525D0%2525BD%2525D1%25258C-%2525D0%252586%2525D0%2525B2%2525D0%2525B0%2525D0%2525BD%2525D0%2525B0-%2525D0%25259C%2525D0%2525B0%2525D0%2525BD%2525D0%2525B6%2525D1%252583%2525D1%252580%2525D0%2525B8_.jpg” href=”https://picasaweb.google.com/103918136820353135163/gSziZI#6204731365636000370″ caption=”” type=”image” alt=”2015—День-Івана-Манжури_.jpg” pe2_single_image_size=”w450″ pe2_caption=”false” pe2_title=”false” pe2_parse_caption=”false” pe2_auto_clear=”false” pe2_img_align=”center” ]
