Історія Малого герба України «1992 року» починається з 1918 року. «Малий герб України» як «знак княжої держави Володимира Великого» бере свій початок від ухвали 12 лютого 1918 Малою Радою в місті Коростені. Затвердження його Центральною Радою в місті Києві 22 березня юридично оформило інститут малого Державного герба в геральдичній практиці України.
В період української держави Скоропадського ( з 29.04.1918 р.), за часів Директорії (з 14.11.1918 р.) тризуб залишався офіційним гербом держави. Після злуки УНР і ЗУНР (22.01.1919 р.) він стає гербом ЗО УНР і всієї об’єднаної держави.
Після 1917-1921 років опинившись за кордоном (в екзилі) уряд УНР та громадські організації не забували про нього, а офіційно його використовували у вигляді тризуба. Під назвою «Знак Св. Володимира (тризуб з хрестом)» у якості герба він використовувався, як малий герб, на печатці Союзу Бувших Українських Вояків. В 1930-ті роки наш земляк (уродженець Кам’янського) художник Роберт Лісовський учень Г. Нарбута і М. Бойчука зображав його на обкладинках книг, печатках, на емблемі української скаутської організації «Пласт» застосував вплетену в тризуб трипелюсткову лілію, став автором емблеми організації українських націоналістів (тризуб з мечем).
У 1988 р. українські громади США та Канади широко відзначали Тисячоліття Хрещення Русі – України. Головним елементом художнього оформлення всіх святкових заходів був герб Великого Князя Володимира – «тризуб», який угорі поєднувався із хрестом.
На хвилі так званої «перебудови» (наприкінці 1980-х років) від стихійної легалізації заборонених донедавна (УРСР) національних символів, в тому числі герба Тризуба до офіційного його узаконення домагалися громадянські організації – передусім Народний рух України. Тоді як в середовищі національно-демократичного руху українського суспільства поширювалася і набувала все більшої популярності ідея повернення до цього знаку. Але колишні партійні номенклатурники після здобуття Україною незалежності (24.08.1991р.) продовжували чинити опір затвердженню тризуба державним гербом, серед них раптом виявилося багато «знавців історії на культури України». Дехто з них намагався нагадати про спроби використання тризуба під час окупації в роки Другої світової війни та використання його як власної символіки організаціями і частинами ОУН-УПА.
Був оголошений конкурс на який надійшло понад 200 проектів, 90% з них із зображенням тризуба. На одному з проектів його пропонували поєднати із хрестом (який був долучений в останні роки правління Володимира Великого). Були суперечності між народними депутатами щодо форми щита. Із 10 запропонованих Андрієм Гречилом ескізів вибрали п’ятисторонній.
В 1991 році комісія в Києві винесла пропозицію відмовитися від Великого герба щоб не провокувати зайвої дискусії в парламенті стосовно численних проектів, та поки що затвердити Малий державний герб України. Розробку великого герба України залишили на пізніше. Дехто з народних депутатів був категорично проти відновлення варіанта герба УНР. Все ж таки вдалося відстояти форму тризуба, який розробив Василь Кричевський 1918 року з урахуванням п’ятистороннього щита.
19 лютого 1992 року в результаті палкої парламентської дискусії пройшов компромісний варіант постанови «Про Державний герб України» – «Затвердити Тризуб як малий герб України вважаючи його елементом великого герба України». Це було підтверджено згідно ст. 20 Конституції України, прийнятою Верховною Радою 28 червня 1996 року.
Малий державний герб України у вигляді тризуба невід’ємно увійшов у життя всіх громадян, країни і усього світу. Ним прикрашені державні установи, державні нагороди, гроші (на аверсі монет номіналом 1, 2, 5, 10 гривень та ін.), поштові марки, документи. Він широко використовується під час святкування всіх державних і професійних свят.
Відповідно до Постанови Верховної Ради «Про Державний герб України» зображення малого Державного герба України – тризуба – розміщується на печатках всіх органів державної влади і державного управління, органів місцевого самоврядування, організацій і установ, незалежно від форм власності, якщо, вони наділені державно-владними повноваженнями, бланках державних установ, службових посвідченнях. Згідно з українським законодавством герб-тризуб можна побачити на фасадах будівель офіційної резиденції Президента України, в залі засідань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, судових органів, у робочих кабінетах Президента України, керівників органів державної влади, глав органів місцевого самоврядування та в інших офіційних місцях.
До сих пір великого герба України ми не маємо. З 2011 року в українському суспільстві все частіше висловлювалися різні думки про необхідність внесення змін до Конституції України щодо відмови від Великого Державного Герба. І зважаючи на історичну правду про походження українського національного герба та напередодні підготовки до відзначання 1025-річчя хрещення Київської Русі (2013 р.), інші вважали що було б доцільніше затвердити Великим Державним гербом України історично достовірний «Знак Княжої Держави Володимира Великого» – Хрест на тризубі. Дотепер дискусія триває.
Т. Цимлякова, зав. відділом історії України ХХ ст.
