Запорозька Січ була військово-адміністративним центром запорізького козацтва. Січ представляла собою фортецю, оточену валом із дерев’яним частоколом та ровом. Зводилась Січ за дніпровськими порогами. Для ускладнення просування ворога до фортеці Січ будувалась у важкодоступному місці – на мисі біля витоку річок та в оточенні болотистої місцини тощо. На сьогоднішній день нараховують сім козацьких січей: Томаківська (60-ті роки XVI ст.-1593 р.); Базавлуцька (1593-1638 рр.); Микитинська (1639-1652 рр.); Чортомлицька (1652-1709 рр.); Кам’янська (1709-1711 рр. і 1730-1734 рр.); Олешківська (1711-1728 рр.); Нова Січ (1734-1775 рр.). Перед вами макет Нової Січі або Підпільнянської Січі, що розташовувалась біля р. Підпільна. Вона є останньою Запорозькою Січу. Нова Січ була заснована з дозволу і під наглядом російського уряду 31 березня 1734 року отаманом-гетьманом Іваном Малашевичем на Правобережжі Дніпра у Великій плавні, що займала 26 тисяч десятин. Для нагляду за діями козаків царський уряд побудував укріплення з двома напівбастіонами і постійною залогою – так званий Новосіченський ретраншемент. 1775 р. Січ було знищено російськими військами під командуванням генерал-поручика Петра Текелія. Він командував частиною 1-ї російської армій – 31 полк і 37 ескадронів (45 000 чоловік). Щоб приховати свої справжні плани, пересування російських військ по землях запорозького козацтва було представлено як просування прикордонних військ для несння служби на цих землях. Запорожці не очікували нападу, тому військам Текелія з легкістю вдалося зайняти передмістя Січі, Зовнішнього Коша і заблокувати козаків у центрі – Внутрішньому Коші. Текелій відрядив до козаків полковника Мисюрева, щоб оголосити волю Катерини ІІ – про скасування Війська Запорозького, та примусити січевого отамана Петра Калнишевського не чинити опору. Після довгих суперечок між козаками, старшина вирішила вийти на перемовини до Текілія. Кошовий отаман Калнишевський, військовий писар Іван Глоба, військовий суддя Головатий вийшли назустріч росіянам й були відразу заарештовані. Чотири ж піхотні роти зайняли всі укріплення Коша. Російські караули з`явилися біля запорозького військового, казенного й порохового погребів. Усі козацькі клейноди, зброю, гарматний арсенал і казну, де було 160 000 руб. монетами, згодом вивезли геть.
