Народна картина із зображенням козака бандуриста, є ідеалізованим збірним образом всього козачого. Образ з’являється десь на початку ХVII ст. Козака зображували як на картинах, так і на посуді, скринях, дверях. Козак Мамай є збірним образом козака воїна, захисника і водночас митця, музиканта, філософа, зі своїми характерними символами – конем, як символом лицарства, кобзою або бандурою, як символом української пісні, зброєю, символом воїнства. На задньому плані картини зображено списа встромленого у землю, це символ загибелі козака. Адже на місті козацького поховання в степу, встромляли в землю спис. Крім того на багатьох картинах міститься вірш, який характеризує козака:
Хоч дивися на мене, та ба – не вгадаєш
Відкіль родом і як зовуть – нічирчик не знаєш
Коли трапилось кому у степах бувати,
То той может прізвище моє угадати.
А в мене ім’я не одно, а єсть їх до ката.
В нашому музеї зберігається чотирнадцять картин «Козак Мамай» які на початку ХХ ст. зібрав перший директор нашого музею Д. І. Яворницький. Це одна з найбільших колекцій в Україні. На сьогодні відомо про існування всього 91-го зображення «Козака Мамая».
