Перед вами чумацький віз, який був придбаний Д. І. Яворницьким для історичного музею за, колись неймовірну суму, сто карбованців. Те, що віз зберігся аж до початку ХХ ст., є справжнім чудом, адже чумацтво, як промисел, відійшло в історію вже у ХІХ ст. Чумаки у свій час перевозили сіль та рибу з Криму, долаючи сотні кілометрів степовими шляхами. Чумацькі вози відрізнялися від звичайної селянської «мажі», бо вони спеціально облаштовувались таким чином, щоб можна було перевозити сипучі вантажі. Ящик для перевезень був викладений дошками, а по верх дощок накладали тканину, для більшого захисту вантажу. Запрягали воза двома або чотирма волами. Також такі вози використовувались як чумаками, так і козаками, як пересувні табори під час військових походів. У разі небезпеки нападу ворога, вози збиралися разом у стіну, колеса скріплювались ланцюгами, із-за такої стіни було зручно захищатись від нападників. На возі також встановлювались гармати, фальконети та пищалі.
