Плащаниця. Шовк, нитки шовкові, сухозлотиця, вишивка гладдю. Росія. Кінець ХVІІ – поч. ХVIII ст.
З давніх часів вважалося, що плащаниця це поховальна пелена. У християнстві плащаниця має особливе значення, оскільки тіло Ісуса Христа після розп’яття було знято з хреста, обгорнуто такою пеленою та поховане у склепі. Автентичними поховальними пеленами Спасителя вважають Туринську плащаницю з відбитком Його тіла. В церковній службі плащаниця – це чотирикутне велике полотнище з оксамиту, атласу, шовку з гаптованим чи живописним зображенням тіла Ісуса Христа, знятого з хреста. Вона символізує хресний подвиг Сина Божого, який взяв на себе гріхи всього людства заради його спасіння. Перші шиті плащаниці з’явилися у Візантії наприкінці ХІІІ – початку ХIV століть. Остаточно сформований тип шитої плащаниці демонструє найдавніша плащаниця Андроніка Палеолога (1282 – 1328), що зберігається в церкві св. Клімента в Охриді. Дана плащаниця коричневого кольору. У центральній частині вишите тіло Христа на повний зріст, анфас, зі складеними на грудях руками, навколо голови хрещатий німб. Обабіч німбу – два ангели, біля ніг – два херувими. По периметру зображення – напис, оточений рамкою з рослинним орнаментом. Написи: на німбі – О / ω / Н; над раменами Ісуса Христа – ІΣ / ХΣ (під титлами); по периметру – БЛАГОωБРАЗNЫ ІωСИФЪ / СДРЄВАСНЕМЪ ПРЄЧИСТОЄ ТВОЄ ТЂЛО ПЛАЩАНИЦЕЮ / ЧИСТОЮ ωБВИВЬ / ИБЛАГОУХАNИВОГРОБЂ НОВЂ ЗАКРЫВ ПОЛОЖИ. Шовк, льон (підкладка), полотно (дублююча тканина реставрації 1970-1980 рр.), саєт, шовкові нитки, сухозлотиця. Лицеве шиття (лики Христа, ангелів і херувимів шиті на саєті). Розмір – 167,5 х 88,8 см. Надійшла до музею у 1930-х роках.
