Національний музей історії України у Другій світовій війні.
Меморіальний комплекс.
01015, м. Київ, вул. Лаврська, 24. (044) 285-94-57; [email protected]
Історія музею налічує трохи більше 40 років. За цей час він двічі змінював приміщення, чотири рази – назву, проте завжди головним завданням співробітники вважали аргументований, заснований на базі оригіналів показ витоків трагедій, які несуть війни, шляхів їх відвернення, розкриття історичної правди про жертовність і подвиг українського народу в борні проти нацизму, сприяння патріотичному вихованню громадян, зокрема молоді, на героїчних традиціях минулого.
Національний музей історії України у Другій світовій війні – це провідний науково-дослідний, науково-методичний і комунікативно-освітній центр з воєнної історії України. Вся його діяльність має україноцентричну спрямованість. І не випадково в експозиції акцентовано український вимір Другої світової війни. Адже Україна внаслідок свого геополітичного і геостратегічного становища стала одним з основних плацдармів німецько-радянського фронту. Упродовж 35 місяців на її теренах велися активні бойові дії регулярних військ. У воєнні роки з України було мобілізовано майже 7 млн осіб. Маршали і генерали українського походження очолювали майже половину з 15 фронтів. Вражають безповоротні людські втрати України. За деякими оцінками, вони сягають від 8 до 10 млн осіб.
Головну експозицію розгорнуто в 16 залах площею 5 тис. м², вона налічує понад 17 тис. експозитів, постійно доповнюється, вдосконалюється та актуалізується. В основу просторового рішення покладено синтез кількох методів проектування, зокрема ілюстративно-тематичний, колекційний, музейно-образний, який завдяки залученню винятково автентичних матеріалів трансформувався у реліквійно-образний.
Особливістю експозиційно-просторової інтерпретації змісту стала подача історичного матеріалу через символи і образи, що легко сприймаються та запам’ятовуються. Наскрізним реліквійно-образним вузлом є так звана “Дорога війни” – акцентний стрижень, що об’єднує всі зали, пов’язує їх тематично та хронологічно. “Дорога” міститься в центрі кожного залу й оформлена як художньо-історичний образ певної теми.
Фондове зібрання налічує понад 400 тис. музейних предметів.
З моменту відкриття музею його експозиції відвідали близько 28,5 млн осіб з більш ніж 200 країн світу.
Украй важливою особливістю експозиції є те, що в центрі уваги перебуває пересічна людина, яка опиналася в екстремальних умовах воєнного буття. Через особисті почуття, висловлені в листах, щоденниках, закарбовані у світлинах, документах і тогочасних речах, синхронна пам’ять ретранслюється музеєм у ретроспективу, вливаючись у загальнонаціональну історичну пам’ять. Наразі вона є одним з важливих чинників геополітики.
Важливо, що діяльність музею, зокрема, експозиційна, ґрунтується на сучасних музеологічних засадах, серед яких – орієнтація на світові та вітчизняні моральні норми і принципи, акцентування гуманістичних загальнолюдських аспектів; розуміння процесу примирення не як забуття, а як урахування досвіду минулого, взаємного прощення та неупереджених історичних висновків.
Генеральний директор музею: Ковальчук Іван Петрович
На фестивальні конкурси представлено 6 музейних видань.
