Музей історії запорозького козацтва на о. Хортиця є одним з структурних підрозділів Національного заповідника. Основними напрямками діяльності якого являється збереження і відновлення історико-культурного та природного середовища, вивчення історії запорозького козацтва, освітньо-виховна та популяризаторська робота. Ці напрямки об’єднують діяльність чотирьох наукових відділів.
У музеї історії запорозького козацтва працює стаціонарна експозиція, до якої входять діорами «Битва Святослава у порогів», «Повстання козацької бідноти на Січі 1768 р.», «Нічний штурм м. Запоріжжя 14 жовтня 1943 р.», «Будівництво Дніпрогесу». Сучасна експозиція виникла в результаті часткової реекспозиції, проведеної в 1992 році, після прийняття рішення про повернення музею історії м. Запоріжжя його тематичної спрямованості. Тому після демонтажу частини експозиції у залах була відведена площа під виставки, які постійно змінюються або поновлюються; «Запорозьке козацтво в живопису і графіці», «Духовний світ запорозького козацтва», «Нові археологічні знахідки Національного заповідника «Хортиця», «Природа о. Хортиця», «350-річчя Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького».
Перед науковцями відділу стоять завдання завершення науково-теоретичної розробки нової експозиції, де плануються слідуючі розділи:
- I. Виникнення та формування запорозького козацтва.
- II. Політичний устрій Запорозької Січі.
- III. Економіка Запорозької Січі.
- IV. Військове мистецтво запорожців.
- V. Духовність та культура запорожців.
- VI. Історична доля запорозького козацтва після ліквідації Січі.
- VII. Запорозьке козацтво в документах, спогадах сучасників в історичній науці, художній літературі та пам’яті народній.
Тісно пов’язана з роботою музею історії запорозького козацтва діяльність відділу фондів та реставрації НЗХ, яка спрямована на дослідження предметів музейного фонду. Мета дослідження полягає у створенні уніфікованих методичних посібників, методичних рекомендацій, схем наукового опису предметів по всім групам зберігання, що дозволить виробити єдиний підхід до наукового атрибутування як нових надходжень, так і удосконалення наукового опису музейних предметів, що вже прийняті на державне зберігання. Наукова обробка фондозбірки допомагає у виставочній роботі музею, напрацьований матеріал використовується у лекційній роботі, у підготовці статей та виступів у засобах масової інформації.
Окремим видом фондової роботи є експонування відкритих фондів тканини, по яким складена окрема тематична екскурсія.
Основними проблемами фондової роботи являється передача непрофільних предметів, поповнення фондозбірки профільними предметами, а також забезпечення охорони фондових матеріалів та створення певних умов для їх реставрації і зберігання (збереженості).
Згідно тематичної спрямованості Національного заповідника «Хортиця», як козацького меморіалу, в північно-східній частині о. Хортиця планувалося будувати історико-етнографічний комплекс «Запорозька Січ», який являтиме собою своєрідне відтворення – створення історичних варіантів Запорозьких Січей шляхом історико-етнографічних реконструкцій на базі історичних джерел, даних археологічних та етнографічних досліджень на науково-методичному підґрунті.
Починаючи з 1990 р. інститутом «Укрзахідпроект-реставрація» на замовлення заповідника здійснювалися проектні роботи. Однак, в останні роки із зрозумілих причин припинено фінансування цих робіт. Науковці відділу музею в цьому напрямку напрацьовують науковий матеріал, який буде використовуватися як науково-інформаційна основа начиння об’єктів комплексу. На сьогодні ми маємо історичні довідки та описи інтер’єрів куренів Покровської, Кам’янської та Чортомлицької Січей, кузні, гончарної майстерні, тинку з заїздом та грецькою хатою; комплектування інтер’єрів вказаних об’єктів експонатами; інформаційну довідку на будинок кошового; план комплектування фондів на церкву, тощо.
Подальша робота ІЕК «Запорозька Січ» націлена на напрацювання науково-інформаційної бази інших важливих об’єктів комплексу – майстерні шевця, Базавлуцького та Олешківського куренів, житлових споруд кошу, передмістя, зимівника.
Одним із напрямків в науково-дослідній роботі заповідника є археологічні дослідження о. Хортиця та акваторії Дніпра біля нього. Завдяки тривалим методичним дослідженням, кількість відомих археологічних об’єктів перевищує 200 одиниць. Серед них найбільшу історико-культурну цінність мають місцезнаходження та поселення кам’яного віку, середньостогівські поселення: мідної доби; фортеця та численні поселення, курганні та ґрунтові могильники, культові споруди доби бронзи; скіфські поселення, городище, могильники та переправа; селища та пам’ятки судноплавства Черняхівського та слов’янського часів; городище доби Золотої Орди; замок князя Д. Вишневецького; козацькі зимівники XVIII ст., корабельна, судова стоянка та фортифікаційні споруди ретраншементу 1735–1739 років.
Археологічні розвідки тривають при повній відсутності фінансування. В багатьох випадках археологічні роботи проводяться при підтримці студентів ЗДДУ та прямій участі школярів. Знахідки археологів дуже цікаві: мають певну наукову цінність, яка спостерігається у наукових звітах співробітників відділу «Охорони пам’яток культури та археології».
На жаль, на сьогодні у державі не приділяється необхідної уваги установам культури та науки. Тому науково-дослідна робота музею історії запорозького козацтва на о. Хортиця могла бути більш плідною при наявності фінансування окремих наукових програм.
Т.М. Лисенко, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Хортиця»
Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.
