Міжнародний день материнської мови в Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.І. Яворницького. Запрошуємо долучатися до дискусії у форматі “наживо”, або ж очікуйте відео-публікацій доповідей на сторінці музею у Facebook.
Відтепер монографію В.І. Лазебник “Сталь у степу” можна почитати чи то завантажити у форматі PDF.
У п’ятницю, 10 лютого о 12:00 у музеї «Літературне Придніпров’я» відбудуться інтерактивні читання «НАВЧАЮ НЯВЧАТИ Й КНИЖКИ ЧИТАТИ» для наших маленьких відвідувачів та не дуже серйозних дорослих, які полюбляють дитячі віршики.
140 років тому, 30 січня (18 січня за старим стилем) 1883 року в Катеринославі була заснована «Комісія народних читань», яка проіснувала двадцять років та залишила яскравий слід на культурному небосхилі міста на Дніпрі рубежу XIX-XX століть.
На цей раз була створена нова стаття про співробітника історичного музею, першого зберігача музею, людину, яка стояла біля витоків заснування музейної колекції та доклав чимало зусиль до розшуку пам’яток з історії запорозького козацтва — Василь Іоанікійович Строменко (1880, Солоне – 1937, Одеса).
Так могла б починатися реклама ліків, вітамінів чи біологічно активних добавок. Однак, на початку ХХ століття, ці слабкості людського організму пропонувалось лікувати … кавою.
Мета АТ – експлуатація озер глауберової солі та вугілля у Бахмутському повіті Катеринославської губернії, усілякі промислові і комерційні операції з вказаними речовинами, перевезення і продаж продуктів виробництва терміном на 60 років.
Дорогі друзі! Запрошуємо Вас 27 січня 2023 р. о 14.00 на презентацію книги, присвяченої Валер’яну Петровичу Підмогильному (1901-1937) – видатному українському письменнику, майстру психологічної прози, митцю-філософу, перекладачу з французької творів Франса, Доде, Вольтера, Бальзака, Дідро, Мопассана, Меріме, Гельвеція, Мальро.
22 січня о 12:00 на музейній сторінці у Facebook Т.М. Цимлякова виступить з темою “Свято єдності української нації в боротьбі за соборну державу”.
Мемуари або спогади – це специфічний вид джерел, адже на відміну від щоденників, це майже завжди рефлексія автора на певні події і здебільшого через багато років. Проте при критичному аналізі і залученні інших видів джерел спогади стають цінним доповненням будь якого історичного дослідження. Через стилістичні особливості цього виду джерел – літературна мова, опис повсякденності та цікавих моментів, постійна апеляція і взаємодія з читачем тощо – мемуари можна також порекомендувати людям, які зацікавлені певним періодом історії, але не хочуть читати історичну наукову літературу.
