Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України – багата скарбниця пам’яток традиційно побутової культури та народного мистецтва українців, а також зразків декоративно-ужиткового мистецтва багатьох народів світу.
Історія музею своїми початками сягає останньої чверті XIX ст., періоду заснування двох великих музейних осередків у Львові – Міського промислового музею та Музею наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка. Обидва музеї відіграли значну роль у збиранні, збереженні та популяризації народного декоративного ужиткового мистецтва та розвитку етнографічної та мистецтвознавчої наук.
У фонді народної іграшки налічується більше тисячі експонатів поч. XX ст. – майже з усіх регіонів України, а також Польщі, Росії, Литви. Більша частина збірки іграшки із західної України.
У народній іграшці своєрідно відбилися звичаї, обряди та побут народу. Своєю історією вона сягає в глибину віків. Оригінальні іграшкові композиції виготовлялися із найрізноманітніших матеріалів: глини, дерева, скла, фарфору, паперу, дроту, соломи, лози, рогози, тканини, сиру та ін. У фонді переважають дві основні групи іграшок: дерев’яні та керамічні. Унікальні за своєю пластичністю іграшки, виготовлені з вареного сиру, які в давнину виконували ритуальні функції. Іграшки виготовляли також з соломи (тарахкальця), шишок, (кілька гномів), танчір’я, штучного хутра (ляльки), гусячих яєць тощо.
Цікавою є колекція іграшок з Снятинщини, зібрана «етнографічною секцією при товаристві «Взаємна поміч галицьких і буковинських вчителів і учительок». Колекція зібрана була для виставки «Домашнього промислу» в Коломиї в 1912 р., а потім дарована до музею.
Наукове комплектування фондів – важлива ділянка музейної справи. Діяльність будь-якого музею, як відомо, розпочинається з формування колекцій, зібрані пам’ятки вивчають, науково опрацьовують, використовують в експозиційній та культурно-освітній роботі (без цього багато визначних пам’яток не збереглося б і залишилось невідомими для людства).
Визначенню етнографічного напрямку діяльності музею у Львові сприяли великою мірою розроблені І. франком та В. В. Гнатюком своєрідні програми-відозви: «До збирання етнографічних матеріалів», спеціальні звернення на сторінках «Літературно-наукового вісника». Ці програми розкривали мету діяльності музеїв, визначали їх профіль на перспективу. Вони послужили своєрідними першими науково-методологічними посібниками.
Для сприяння музеєві створюється «Товариство прихильників культурно-історичного музею», яке дбало про кошти для придбання експонатів та проведення експедицій. Зростанню колекцій музею активно сприяли шкільна молоді, та селянство.
Як єдиний на той час спеціалізований етнографічний музейний осередок краю, музей краю, музей НТШ відіграє позитивну роль у нагромадженні, збереженні та популяризації пам’яток української народної культури. Послідовно проводити експедиційну видавничу та культурно-освітню діяльність музею заважав брак коштів, відсутність необхідного приміщення.
Проблему комплектування фондів (іграшки зокрема) допомагали вирішувати і відомі збирачі ентузіасти М. Зубрицький, Б. Заклинський, Л. Гарматій, А. Онищук, В. Червінський, І. Труш, Д. Лукіянович та ін. Комплектування, крім збирання матеріалів, передбачає обов’язкове наукове визначення їх. Ці процеси взаємопов’язані. На сучасному етапі розроблено методику й організацію їх. Вирізняють такі етапи:
1) підготовча робота;
2) наукове планування;
3) збирання матеріалів;
4) визначення предметів музейного значення.
Дерев’яна іграшка в Україні розвивалась там, де був поширений деревообробний промисел. Одним з найбільших центрів по виготовленню дерев’яних іграшок міст Яворів Львівської області, де ще в 1886 р. було організовано забавкарську школу. Особливий інтерес у фонді викликають рухомі яворівські іграшки, а також чайний і столовий комплекти, скрипки, мініатюрні меблі – столи, лави, бомбетлі, ліжка, колиски, прикрашені яскравим рослинним орнаментом.
Загалом втративши своє первісне ритуальне призначення, іграшка, як і казка, стала необхідною складовою дитячого світу.
Л.Б. Чайковська (м. Львів)
Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.
