Встановлена на честь 225-ти ліття Дніпропетровська і 60-річчя 49 корпуса ППО України.
Зенітно-ракетний комплекс малого радіусу дії (SA-3 по класифікації НАТО). Був прийнятий на озброєння в СРСР у 1961 р. Головний розробник — НВО «Алмаз» ім. академіка А. А. Расплетіна.
Історія.
Розробка перших зенітних ракетних засобів, здатних боротися з маловисотними цілями, була розпочата в США в червні 1954 р. американською фірмою «Рейтеон» в рамках досліджень системи зброї «Хок». Перший експериментальний зразок ракети «Хок» був випущений у 1956 р., а повномасштабні випробування системи розвернулися в 1957 р. В процесі цих випробувань була продемонстрована можливість знищення повітряних цілей на висотах менше 30 м. У 1959 р. почалося серійне виробництво цієї системи, а в червні цього ж року був сформований перший військовий підрозділ, озброєний ракетами «Хок».
В нашій країні початок робот над першим маловисотним ЗРК слід віднести до осені 1955 р., коли виходячи з певних тенденцій намітилося, розширення вимог до ракетної зброї керівник КБ-1 А. А. Расплетін поставив перед своїми співробітниками задачу створення пересувного комплексу підвищеними можливостями ураження маловисотних повітряних цілей і організував для її вирішення лабораторію на чолі з Ю. Н. Фігуровськім.
Нова зенітна ракетна система призначалася для перехоплення цілей, що летять з швидкостями до 1500 км/год на висотах від 100 до 5000 м на дальності до 12 км, і створювалася з урахуванням забезпечення мобільності всіх її складових — зенітних ракетних і технічних дивізіонів, технічних засобів, засобів розвідки радіолокації, управління і зв’язку. Всі елементи системи проектувалися або на автомобільній базі, або із забезпеченням можливості транспортування як причепів з використанням автомобілів-тягачів по дорогах, а також залізничним, авіаційним і морським транспортом.
Характеристика.
Зенітний ракетний комплекс (ЗРК) С-125 «ПЕЧОРА» розроблявся як комплекс для боротьби з маловисотними пілотованими і безпілотними аеродинамічними цілями в діапазоні висот 20-18000 метрів, на дальностях 3,5-25,0 км.
При проектуванні С-125 головною задачею було необхідність отримання достатньої точності наведення ракет в умовах віддзеркалень від земної поверхні. Для цього використовується сканування простору в двох взаємно перпендикулярних площинах для прийому відлуння сигналів цілі і сигналів відповідачів ракет, а для зондування цілі використовується вузький промінь, формований окремою антеною, що забезпечує використання «різницевого» методу наведення ракет. Ракета для ЗРС С-125, розроблена в МКБ «Факел», двохсхідцева, прискорювач і маршовий двигун твердотопливні.
ЗРК С-125 «ПЕЧОРА» поступив на озброєння в 1961 році і забезпечував обстріл однієї цілі, що летить з швидкістю до 560 м/сек, двома ракетами, з вірогідністю поразки цілі до 0,98. Під час експлуатації неодноразово проводилася модернізація апаратури ЗРК.
Бойове застосування.
В Єгипті в червні-липні 1970 року ЗРК С-125 в 16 стрільбах було збито 9 літаків і 3 пошкоджено. В Сирії під час конфлікту 1973 року було збито 43 літак,и при цьому було знищено 5 дивізіонів. В Югославії модернізований югославськими військовими ЗРК С-125 «Печора» збив малопомітний літак F-117.
