Науковий співробітник відділу історії України сучасного періоду.
В музеї з вересня 2014 року.
Народилася в Дніпрі в 1992 році.
Випускниця історичного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, історик, вчитель історії.
Вивчає історію краю 1946 – 2016 рр. Збирає матеріали за темою дослідження. Провела низку наукових відряджень в сільські райони області у пошуках матеріалів щодо аграрного розвитку економіки нашого краю.
Автор статті та виставки з історії освоєння цілинних земель в 1950-х роках, участі наших земляків в цілинній епопеї.
В українського філософа Григорія Сковороди є відоме вчення про самопізнання і споріднену працю, головна ідея якого полягає у тому, що щастя можна досягти, займаючись улюбленою справою.
Чи думала я, випускниця історичного факультету, два роки тому, що музей може бути місцем, в якому можна стати щасливою людиною? Напевно, ні. Основна причина працевлаштування у цю установу полягала в бажанні застосувати на практиці отримані під час навчання знання; про все інше не дуже думалося.
Те, що музейна робота зовсім непроста, я зрозуміла одразу. Всі співробітники Дніпропетровського національного історичного музею в якості іспиту на профпридатність мають освоїти експозицію. Вивчити текст екскурсії не дуже складно. Складно потім правильно донести інформацію до відвідувачів. Складно (особливо враховуючи те, що у епоху Інтернету інколи можна місяцями зовсім не спілкуватись з реальним людьми) вести плавну розповідь, яку буде цікаво слухати, і при цьому не забувати про роботу з експонатами.
Співробітник музею повинен бути готовий постійно вдосконалюватися і розвиватися, вивчати нові теми, з тим, щоб потім виділити головне і зберегти його, це «головне», для нащадків. За будь-якою, навіть невеликою музейною подією, стоїть величезна робота, яку щодня виконують наукові співробітники. Взяти хоча б питання комплектації фондів. Для того, щоб в достатній мірі представити певну тему, простого сидіння на місці недостатньо. Речі треба шукати, а з цією метою нерідко доводиться їздити у відрядження. А щоб відвідувач зміг побачити (навіть невеличку) виставку, потрібно: детально вивчити тему; продумати, як буде побудована експозиція; відібрати потрібну інформацію і матеріал; підготувати обладнання і т.д. Музейна робота, безперечно, може допомогти реалізуватися як науковець та як творець.
Думаю, що зараз ми вже можемо говорити про те, що музей – це не нудно. Музей – це модно.
[pe2-image src=”https://lh3.googleusercontent.com/-cgLYUyioupw/WAi895oxu9I/AAAAAAAAYsk/iWw33obbYq8vq1kAtAu4CQXtuddxQywVACHM/s144-c-o/IMG_6536.jpg” href=”https://picasaweb.google.com/103918136820353135163/2016#6343527846781238226″ caption=”” type=”image” alt=”IMG_6536.jpg” pe2_single_image_size=”s250-c” ]
[pe2-image src=”https://lh3.googleusercontent.com/-O-G8F0RipT0/WAi898A0d6I/AAAAAAAAYsk/4gyEtYn5bVM30jSL-x2DIgbHN0aaAEiKwCHM/s144-c-o/wKm1nyEcqkE.jpg” href=”https://picasaweb.google.com/103918136820353135163/2016#6343527847418951586″ caption=”” type=”image” alt=”wKm1nyEcqkE.jpg” pe2_single_image_size=”s250-c” ]
